Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1954 №06 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1954 / № 06 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1954 №06 Сторінка 3. В. ПОДОЛЬСЬКИЙ Ілюстрації В. ЛИТВИНЕНКА На проводі Стрючок, сповістила телефоністка міжміської станції. Через кілька хвилин у трубці вже дзижчав ріденький тенорок. Ну, як там кукурудзонька? От і добре! Тоді запишемо ваші показники за цю п’яти-деночку. Так, так. У розрізі колгоспів. Пишу. Тільки, благаю вас, не поспішайте і головне не ковтайте закінчень. Тимофій Дормидонтович, не поспішаючи, перегортав сторінки блокнота. А тепер візьмемось за соняшнички, продовжував він. Насіннячко ж лузати любите, ха-ха, а як із збираннячком цієї культури за п'ятиденочку? Так. Слухаю. Записую. Добре-с. А з просом? Курочка по зернятку клює їй подобається. А людині відразу миску каші подавай. Також, значить, пшоно до смаку. Так як же із збираннячком? Записую Тільки не спішіть. Відділяйте паузами цілі числа від десятих. Дякую. Так день у день, не випускаючи з рук те лефонної трубки і пера, Стрючок збирав відомості, заповнюючи блокнот довгими колонками цифр. А увечері, витираючи з лоба густий піт, він клав на стіл завідуючого відділом обласного сільськогосподарського управління чергове зведення. Ледве зібрав, стомлено говорив він. Трохи без голосу не залишився. Каторжна робота! Минав час. Як і раніше, щоденно лунало знайоме попередження: Стрючок на проводі. Та було б несправедливим ігнорувати зміни, які сталися за цей час, бо вони свідчили про просування Стрючка вгору по службовій драбині. Ніжноголубині телефонні трелі давно відійшли в минуле. Алло! лунав незадоволений хрипкий голос. Говорить завідуючий сектором Стрючок. Як там кукурудза? Давайте, викладайте, інформуйте! Та хіба це темпи?! червонів Стрючок. А соняшник? І тут у вас: пішла по масло, а в печі погасло. А інструкцію, я питаю, інструкцію сто п’ятдесят сім дріб сімдесят три одержали? А висновки? Я питаю, які висновки зробили? А просо? Занедбали? Глядіть, у мене, глядіть... Минуло ще кілька років, а Стрючок, невисокий, вузьколиций молодий чоловік з прилизаним волоссям і тоненькими в ниточку вусиками, здавалось, зовсім не змінився. Справи і роки не залишили на ньому помітного сліду, якщо не брати до уваги невеличку зморшку на лобі. Але й вона виникла за виняткових умов. Сталося так, що телефонна лінія в управлінні вийшла з ладу. Кілька днів уперто трудилися зв’язківці, лагодивши її, і всі ці дні Стрючок ходив сам не свій. Звичайно, ні про яку роботу не могло бути й мови. Він змарнів, пожовк, втратив апетит. Перебігаючи з кабінету до кабінету, Стрючок гарячково хапав телефонні трубки і жадібно прикладав їх до вуха, та, на превеликий жаль, всі трубки були мовчазні, як риба. Поки полагодили лінію, безжалісна природа зробила свою підступну справу: глибока зморшка на лобі залишилась свідком душевної травми Стрючка. ...Тимофій Дормидонтович дедалі вище посувався по службовій драбині. . Він перекочував із загальної кімнати в окремий кабінет. На дверях з’явилася табличка, яка сповіща- ла, що в цій кімнаті сидить сам начальник одного з відділів. Так, Стрючок! урочисто кидав він у трубку. І що ви тягнете з кукурудзою? Чи накажете лекцію вам читати про те, для чого потрібна ця культура, чи за «строгачем» скучили? А соняшник якого біса тягнете? Розлінилися! На сонечку грієтесь? А просо? Затямте, вчити я вас не збираюсь, але попереджаю: не буде перелому, ми такий вам перелом влаштуємо, що вся область ахне. Якось під час телефонної розмови жили на Стрючковій шиї…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"