ГУМОР І САТИРА

Перець 1954 №18 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1954 / № 18 / Сторінка № 7

Перець 1954 №18 Сторінка 7. пегес-иа Велика садиба, оточена старими крислатими деревами. Під деревами, немов намальовані, хатки й по-віточки. З тих повіточок долітає ліниве рохкання свиней... Руді півні, задерши голови, водять табуни курей... Перевалюючись з ноги на ногу, поважно ходять качури й качки... За подвір’ям розляглися широкі луги, а за ними синіє задніпровська даль... Яке тут повітря, які пахощі! Куди тим духам, нехай і найдорожчим! Що ж це за райський куточок? Цей куточок Козаровицька науково-дослідна станція луківництва. Стоїть вона на 27-му кілометрі, як їхати з Києва на Димер. Стоїть не день, не два, а цілих тридцять років. Багато за цей час води в Дніпрі втекло, але не зажила собі в колгоспах ця наукова установа ні доброї слави, ні щирої дяки. Як же так? Адже в райському куточку не херувими літають, а живуть науковці, які повинні знаходити способи поліпшення поліських луків. Що ж, вони шукають. Рік у рік досліди закладають, за рослинами і грунтами спостерігають і все бачене на папері викладають. Наприкінці року записи докупи зводять, на машинці друкують, а надруковані аркуші зшивають. Виходить кілька штук товстих книг. Одну книгу на станції у шафу кладуть, другу книгу до Міністерства сільського господарства везуть, а третю до Інституту соціалістичного землеробства несуть. І знову нові досліди закладають, за рослинами спостерігають і т. д. І всі задоволені. Незадоволені лише колгоспні корови, бо щось вони не бачуть сіна із поліпшених лугів. Не бачуть тому, що в колгоспах про науку, описану в товстих книгах, не знають, бо наукові працівники лекцій не читають, живий зв’язок лише з двома-трьома колгоспами підтримують. Ото й усього, що вряди-годи в якомусь журналі статтю надрукують розміром аж на цілу сторінку. Дивіться, мовляв, не даром хліб їмо! Останнім часом на станції, крім товстої щорічної книги, написали кілька брошур. Одну з них «Способи поліпшення придніпровських лугів» віддали головному управлінню сільськогосподарської пропа ганди і науки Міністерства сільського господарства. В управлінні дали брошурі хід передали її Інститутові соціалістичного землеробства. В інституті в свою чергу дали брошурі хід... у глибоку шухляду. І виходить, що люди з серйозним виглядом на обличчі товчуть воду в ступі. Дорого обходиться це водотовчіння. Щоб випустити наприкінці року оті три товсті книги-звіти, протягом року на станції витрачається до трьохсот тисяч карбованців. Дорогоцінні книги! Інколи станції допомагають, якщо не товкти воду, то решетом її міряти. Як відомо, на Поліссі великі площі бідних піщаних грунтів. Щоб перетворити їх на родючі, дослідна станція луківництва радить прокладати в таких грун- по піску розкидають торф, а потім приорюють станції провели досліди…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"