Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1954 №09 Сторінка 10

Перець 1954 №09 Сторінка 10. ДОРОГИЙ ПЕРЧЕ! На наше запрошення Станіслаоська обласна гідромеліоративна контора взялася ще в 1953 році спорудити ставки в колгоспі ім. Леніна. Одержала контора гроші, підписала зобов'язання здати водоймища наприкінці того ж року і... І багато води з тієї пори вже в різних місцях утекло, а у нас в колгоспі ще й тепер, у 1954 році, тих водоймищ не видно. Не видно і 82 тисяч карбованців колгоспних грошей, переказаних на рахунок контори, вони яку воду впали. Щоб колгоспники не дуже турбувалися про свої гроші, керуючий гідромеліоконторою т. Касимов лише їм щомісяця дуже ніжні, дуже багатообіцяльні листи. Діла хоч і не йдуть, а контора все пише та пише... А. ГРИЦАЄНКО, голова колгоспу. Заболотівський район, Станіславської області. ДРУЖЕ ПЕРЧЕ! * В одній дитячій пісеньці розповідається: Танцювали миші у бабиній хижі... Танцями, як свідчить пісенька, миші займалися не безкорисливо, бо: Стало бабі за танець з’їли миші буханець. Мал. М. ЩЕГЛОВА (Сімферополь) ШАНОВНИЙ ПЕРЧЕ! Між нашим колгоспом ім. «Прав-дьі» і Артемівським цегельно-черепичним заводом давно уже ведуться приблизно такі переговори: Ми у вас у 1951 році були? питають колгоспники. Були, відповідають керівники заводу. 16.517 карбованців на черепицю вам дали? Дали. А черепицю ви нам дали? Не дали. Гроші повернули? Не повернули. Де ж вони? Хто? і Гроші! Які гроші? І так уже три роки. Переговори ведуться, а колгосп ні грошей, ні черепиці не має. Керівники заводу, очевидно, міркують так: що з воза впало, те пропало. Доведи їм, Перче, що вони помиляються. Голова колгоспу ЛОБОДА. Член правління ТЮТЮННИК. Краснолиманський район, Сталінської області. Нащадки танцюристих мишей нині влаштувалися на постійне проживання в коморі нашого Полян-ського колгоспу. Крім буханців, крупів, сала та інших ласощів, голова колгоспу Кропотницький поклав туди ще й апаратуру колгоспного радіовузла. От коли миші затанцювали! Після танців накинулися на їстівні деталі радіоприймача та посилювача... Ще з 1952 року ласують миші радіоапаратурою і не журяться, бо п ще на довго вистачить. Пісенька закінчується грізною пересторогою: Іван Хомич, поглянь-но лиш: Чи в номері не ти сидиш? Ой, шануйтесь, миші, в хижі та сидіте тихо, бо бабуся кота впустить, то буде вам лихо! Допоможи, друже Перче, нашому голові колгоспу знайти кота на цих мишей. Л. ДАВИДЕНКО. Поморянський район. Львівської області. ТОВАРИШУ ПЕРЧЕ! Років вісім тому на станцію Шевченко привезли металоконструкції для вугільної естакади. Звалили їх на вугільному складі та й забули про них... Через кілька років керівники п’ятого відділення Одеської залізниці, оглядаючи своє господарство, спіткнулися об конструкції. А спіткнувшись, почали думати, що з ними робити. Вирішили взяти їх на баланс. Взяли. І вартість визначили 134 тисячі карбованців. Минув рік. Знову спіткнулися керівники відділення об конструкції. А спіткнувшись, запитали управління залізниці, що з ними робити, мертвим, мовляв, тягарем повисли вони на балансі. Ну, коли вже…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"