ГУМОР І САТИРА

Перець 1954 №21 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1954 / № 21 / Сторінка № 9

Перець 1954 №21 Сторінка 9. ЕПЛЕННЯ Його звуть Джон Макітра. До речі, він дуже пишається своїм демократичним прізвищем: в Нью-Йорку воно вимовляється, як Маккарті. ахом він.,, одним словом, він їсть хліб з ефіру. Свого часу батьки Макітри (напевно, люди чесні) говорили: «Бреше, як пес на вітер». Або «Собака бреше, вітер носить». Джон Макітра бреше на ефір, брехню його носять радіохвилі. Він диктор «Голосу Америки». Продає за тридцять доларів свій голос і українську мову батьків... Власне, він тільки перебріхує своїм, точніше не своїм, голосом чужу криводушну пи- санину. Одного разу з Джоном Макітрою сталася неймовірна пригода. Про неї ми й хочемо розповісти читачам. Почалося з дрібниць. Макітра купив собі нового бумажника. Він був з добрячої тисненої шкіри і мав респектабельний вигляд здимався і бундючився, наче жаба навесні. Як цього досягала фірма, що вона робила із псиною шкірою, це, зрештою, був її секрет. Джон Макітра вклав до нового гамана зелені новенькі папірці свого тижневого забре-ху, потім став милуватися художнім тис- ненням. Малюнок був символічний. Навколо моло- дого оленя, як червінцями усіяного золотими круглими плямами, обвивався удав, у вигляді американського г шового знака; той полоз розчепірив над оленем велику хижу пащу, готовий проковтнути здобич... Удав символізував американського долара, плямистий олень, очевидно, всю іншу валюту світу. До наступної радіопередачі Джон Макітра мав досить вільного часу, тому лежав на канапі, принюхувався до духу нової шкіри і з насолодою милувався мистецьким малюнком на ній. Одне слово, Джон Макітра перебував у доброму гуморі. Ще б пак, живе він у країні, де неправдою можна не тільки світ перейти, але й нажити чималий капітал. І ніхто його за брехню не візьме за комір... Хрустять новенькі долари, солодко пахне свіжодублена собача шкіра, жадібно ошкірився удавоподібний доларовий символ... ...І ось уже Макітра на своєму робочому місці біля брехофона. На столі перед ним рукопис Адольфа Макогоненка про атомну проблему. Це щось подібне до памфлета. Диктор вже його добряче простудіював. На американський зразок підзаголовок стисло розкриває зміст твору: «Сатанинські підступи ко-муністів-матеріалістів, совєтських імперіалістів з розщепленням атомного ядра». Макітра знає, що його вельмишановний колега Макогоненко на атомних проблемах розуміється, як баран на медикаментах, однак талант його цінить високо. В Адольфа Макогоненка не перо, а роздвоєне жало. Він дуже любить слова з шиплячими і звуками. Це щодо літературної Щождо змісту перо його подібне до гострого списа або навіть до лома. Немає на світі таких фактів, яких би він не перекрутив, нема таких законів логіки, яких би він не згвалтував... У даному разі Адольф Макогоненко на замовлення американського боса мав переконати українських слухачів у тому, що радянські пропозиції про заборону атомної зброї розв’язують руки агресорові і атомну війну... У радіостудії на сигнальному нула зелена лампочка, диктор ра повинен починати своє радіосичання. З цього моменту, власне, і почалися неймовірні явища в ефірі. Тільки що Джон Макітра розкрив рота, раптом з мікрофона почувся голос: Увага! Говорить країна, яка володіє таємницею розщеплення на відстані брехливих язиків. Що? Не сподівалися, Джон Макітра? Диктор смикнув себе за чуприну, затрусився, наче…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"