Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1954 №21 Сторінка 7

Перець 1954 №21 Сторінка 7. Мал. О. КОЗЮРЕНКА №.. регеє-иа в кет м ЗІВДй В Й? '. » .. ТІ» Щ М ?Ж Ж 4йй » ЙЖ,Г 'Ш Жй' І»!'9ГГ'!к 9г, хвім ' ' ;-7" Ж Ж ЖЇй ТііШЯ.'* РТмЯМ Су. Ул' .Л .Ч Мис’Л Я т. І'кШ, Шановний Іване Івановичу, співробітники називають мене підлабузником. Не помічав. Невже? А я ж так старався! Мастій належав до числа тих письменників, слава про яких сягала не далі більярдної Будинку літераторів. В далекі дні юності він написав повість «Нога в но- ГАСТРОЛЯХ гу». З того часу його перо більше не турбувало читача. Правда, на більярдному фронті його успіхи були далеко значнішими. Він лег- Кіо, сказала дружина. Ні, не він. Сучасний маг знімається в чалмі. Дуров? Теж не він. Відомий дреси- ко давав )ори видатним письмен- рувальник завжди фотографуєть никам, тішився їх безпорадністю ся або з слоном, або з моською. на більярдному полі. Тут думати треба, милостиво говорив він, професійним уда- ром заганяючи кулю в лузу. Це вам не повість писати. Одначе, переставши писати, Мастій аж ніяк не перестав вважати себе письменником. Він за- ...Це був Мастій. В афіші значилось, що Мастій, автор повісті «Нога в ногу», буде сьогодні виступати в районному клубі. Перший відділ мав багато-обіцяючу назву: «Автор на трибуні» і присвячувався читанню самої повісті. Мастій обіцяв познайоми- лишився завсідником Будинку літераторів, не пропускав зборів, нарад у Спілці. До нього так звик- ли, як звикають до старого стільця. Але чим же займався всі ці роки Мастій? Може бути, як сказав поет, нудьгує він в забавах світу, та ще й цурається людей? Ні, цього сказати ніяк не можна... Якось доля закинула мене з дружиною в невеличке мальовниче містечко, розташоване на березі Південного Бугу. Була неділя, і на вулицях гуляло багато людей. На центральній площі і на всіх перехрестках круглі тумби вітрин були заклеєні строкатими афішами. З них, солодко посміхаючись, дивилось на сучасників обличчя: гладка зачіска, зморшки біля очей. Хто це? ти слухачів з розділами «Крик у степу», «Вороняча пісня», «Вона прийшла». Другий відділ поділявся на два підвідділи: «Думки про сучасну літературу» і «Відповіді на запитання». «Думки» також були класифіковані і мали окремі її назви: «Чи є герой нашого часу?», «Моя творча лабораторія» і «Зу- стрічі та розмови». Інтригуючі гніт, притягли неначе в районний ма-клуб сотні півтори людей.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"