Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1954 №05 Сторінка 4

Перець 1954 №05 Сторінка 4. ЕХ, ЯБЛУЧКО! Мал. С. САМУМА У шофера Болехівської автобази Березів-ського з похмілля ще боліла голова. Згадуючи вчорашній бенкет у бухгалтера автобази Рудакова, він з неспокійним серцем думав: «Дивно, навіщо він запросив у гості прокурора і нарсуддю? Щось тут неясно...» Ясно шоферові стало пізніше, коли технічний керівник бази Головко і бухгалтер Руда-ков викликали його оформити документи на поїздку. Повезеш яблука, сказав Головко. Далеко? Туди, куди тобі оцей громадянин скаже, кивнув бухгалтер головою на незнайомого чоловіка. Чоловік цей був з сусіднього району, назвав себе Зудіним і наказав шоферові тримати курс на Одесу. Зо мною не пропадеш... багатозначно натякнув він шоферові. За якийсь час стало відомо, що, дійсно, шофер не пропав. І яблука не пропали. Пропала машина. її розбили, вже вертаючись з Одеси. з»: зі Можливо, якийсь інший прокурор і зацікавився б цією пригодою, та тільки не Василь Йосипович Лавренко. Прокурор Лавренко ще не забув, яким'вином його пригощали, який обід йому подавали на недавніх іменинах у бухгалтера автобази... А поки прокурор дрімає, спекулянти, звичайно, не сплять. Прочувши про болехівських «добродійників», примчав сюди аж з Калуського району якийсь Поповняк. Найняв він на автобазі вантажну машину і погнав її з яблуками до Києва. Потім прийшла до Головка й Рудакова якась Стефанська, теж найняла машину і повезла яблука на Дніпропетровськ. зі Як метелики на вогник, летять на Боле-хівську автобазу спекулянти. Вони знають, що тут крилець не осмалять. Зате ж, скільки раз на цій автобазі опеклися різні організації, які хотіли орендувати автотранспорт для державних потреб. Довго доводиться їм ждати обіцяних машин. Воно й зрозуміло: на державній організації рук не погрієш... Знайшлися на автобазі люди, які виступили проти всіх отих махінацій. Наприклад, комуністи Русаков і Чегодаєв. Головко й Рудаков негайно ж вижили їх з бази. А на їх місце прийняли своїх родичів Свиридова й Гусєва. І знову з Болехівської автобази мчать у всі кінці республіки машини з яблуками. їх везуть спекулянти, здирники, аматори легкого зиску. Ех, яблучко! Куди котишся? І куди котяться «добродійники» з Болехівської автобази? Ну й діти тепер пішли! Виросли. Вивчилися, в люди вийшли. бог пам’яті, в десяти областях живуть-працюють. А от, щоб допомогти батькові, так ні. І як тільки…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"