Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1954 №22 Сторінка 9

Перець 1954 №22 Сторінка 9. Н АЧ. ШАХТИ Щось давно не було ніяких чуток про Охріма. І про його свиту. Аж ось одержуємо повідомлення з шахти № 22 тресту «Радянськвугілля»: «Охрім у нас. Сидить у кабінеті начальника шахти і нікого до себе не підпускає». І справді, сидить він там. Можна? обережно стукає в двері наваловідбійник Іван Полюшко. Іншим разом, іншим разом! гримить з кабінету. У вас же прийомний час! нагадує наваловідбійник. Зачиніть двері! Хвилин за десять до кабінету пробує зайти з заявою запальниця Явдоха Черешня. З заявою й не потикайся, радить їй хтось. Начальник шахти не любить, коли до нього ходять з папірцями. Тут якось одному геологові треба було відмітити командировку, так, повірите сорок шість днів в оці двері стукав, тільки на сорок сьомий день начальник відчинив їх перед ним. Незважаючи на пересторогу, запальниця легенько натискує на двері. Береться за ручку і чує грізний окрик: Зачиніть! Мені ніколи... Чим так перевантажений начальник шахти т. Ло-зицький? Виявляється, що, дійсно, справ у нього по самі вуха. З ранку до вечора натискує на телефонну трубку. Кажуть, що уже на одному вусі мозолі натер нею. Дайте Західну лаву, гукає він у трубку. Західна? Лозицький говорить. Як у вас діла, Західна? Стоїмо! чути з лави. Нема кріплення. Лісого-ни три години попрацювали й пішли додому. Ви ж самі їх відпустили. М-да... кривиться начальник шахти. Ну, так от що. Пошліть за лісом наваловідбійників. Та в них і свого діла вистачає... Ви ж їх і вчора, і позавчора отак одривали, та ще й за роботу не заплатили... Що значить одривав? Треба глибше дивитися. Начальник шахти з серцем кидає трубку. Але за хвилину йому знову доводиться її піднімати: дзвонять з четвертої дільниці. Ну, що там у вас? Комбайн стоїть. Мал. В. ЛИТВИНЕНКА (Із серії «Зникаючі птиці») Знаю! Я ще вчора наказав, щоб до вас послали слюсаря Гонтаренка і помічника механіка Кравченка. А їх і сьогодні тут нема... А ви натискуйте! Комбайн стоїть, а люди повинні працювати. Перекиньте їх на першу дільницю до прохідників. Так і вони ж сидять без діла: немає рейок. Рейок теє... підкинемо. І труб вентиляційних нема. І лісу... Ну, годі, годі. Тільки й знаєте скиглити: нема того, нема сього... Бо ніхто на шахті не дбає про завтрашній день. Начальник шахти сердито кидає трубку: Завтрашній день... Тут сьогодні не знаєш, куди кинутись. І, подумавши, накидається на корінну лаву пласта К-5. Ну. як графік циклічності? Як видобуток? Почувши відповідь, кривиться. А потім натискує на важіль телефону і лагідненьким голосом говорить: Ну, як з підготовчими операціями? Готуєте новий пласт? Дуже добре!…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"