ГУМОР І САТИРА

Перець 1954 №22 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1954 / № 22 / Сторінка № 5

Перець 1954 №22 Сторінка 5. цілковиту готовність до ків, середньо- Зранку Кіндрат Савич зібрався їхати «на низи». Він мав намір перевірити, як працює підлегле йому Білогірське споживче товариство. А тому розпорядився приготувати машину, невід, рушницю і ще дещо. Дивіться мені тут, наказав він головному бухгалтерові. Я повернуся завтра, а коли затримаюсь, значить діло вимагає... Шофер доповів пр від’їзду. Та не встиг Кіндрат Савич підвестися з місця, як на порозі з’явився незнайомий відвідувач. Це була людина середніх го зросту. Кіндрат Савич, замість привітання, сухо попередив: Ви до мене, громадянине? На жаль, я зараз їду в термінових службових справах. На жаль, у тон йому сказав відвідувач, вам доведеться затриматись. І подав свої документи. Швидко проглянувши їх, а вірніше здогадавшись, що там пишеться, Кіндрат Савич зняв білий картуз і витер піт, який зненацька рясною росою висипав на чолі. Мм... Прошу сідати, заметушився він. Його огрядна, обважніла фігура раптом стала на диво рухливою. Так, значить, з ревізією до нас, товаришу Антоненко? Це дуже приємно... дуже приємно, я б сказав, доречно. Люблю, коли приїжджають ревізори, вказують на недоліки і тому подібне... Воно, я б сказав, тримає керівника й апарат у мобілізаційній готовності. Кіндрат Савич підсунув свій стілець ближче: Признатися, я не чекав на вас, але сам по собі даний факт вітаю. Інші ревізорам не раді, а ось я не такий. Для мене ревізор найперший друг. Інакше й не може бути... Ревізор нахмурився: Виявляється, ви не такий сухий, як мені спершу здалося... Не переношу офіціальності, урочисто запевнив Кіндрат Савич. Можна сказати, я її запеклий ворог... Все це чудесно. Але ближче до справи. З дороги до роботи? нерішуче запитав Кіндрат Савич. Відпочили б. Антоненко заперечливо похитав головою. Це трохи збентежило Кіндрата Савича. Але, як людина досвідчена, він не розгубився. То скажіть, які вам підготувати документи. Поки бухгалтерія цим займатиметься, ми хоч поснідаємо. Звеліть оформити довідку: скільки ви ки? одержали зарплати за два І все? протяг Кіндрат Савич, відчуваючи, що за спину йому хтось поклав шматок льоду. І все. Довідку оформили. Ось тепер ми й можемо почати роботу, пожвавішав ревізор. Працюватимемо, коли не заперечуєте, у вас дома. Такий поворот справи остаточно дезорієнтував Кіндрата Савича. йому ще не траплялося зустрічати ревізорів, що самі напрошувалися б додому. Додому, то й додому, міркував Кіндрат Савич. Чим далі від бухгалтерії, тим спокій- Павло СТЕНДИК БАЛАНС КІНДРАТА САВИЧА ніше. Папери там справні, але щодо людей... Так і слідкуй, щоб хто не шепнув. У домашніх умовах за свій тил я можу бути спокійний. Дома й стіни допомагають... Будинок Кіндрата Савича стояв на одній з кращих вулиць райцентра. Свіжопофарбований дах і ясноголубі віконниці гордовито поглядали на своїх скромних сусідів. Виявилося, що хазяйки не було дома. Гість пройшовся по кімнаті, зупинився біля розчиненого вікна. Мені говорили, що ви тут два роки працюєте. Правильно. Оце третій пішов. За ці два роки довелося попрацювати. Добрий, я б сказав, шматочок попався. Такий шматочок, що, не натерши мозолів, не візьмеш. Гм... невиразно протяг ревізор. Цей будиночок ви купили чи самі збудували? і» О, це моя гордість! Сам! Сам будував. За власним…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"