Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1954 №23 Сторінка 3

Журнал Перець 1954 №23 Сторінка 3. а обід обідом, кишки до він Подробиці цієї історії, як висловився наш повар, так і просяться у пригодницький кінофільм. Повар, звичайно добродушний і веселий, тепер хмурив брови і сердито буркотів: Кити китами, Що за полювання, коли марш грають? Я тричі бігав гармати, гукав Тупикова, а кожного разу проганяв мене, мене, каже, фінвал майже на лині, сто тисяч карбованців, а ти з борщем сунешся!» У ньому заговорила професіональна гордість. Почервонівши, він продовжував: А що борщ? Борщ борщеві не рівня. Одне діло зварити його в ресторані в Одесі, інше тут, біля берегів шостого материка. Попробуйте зварити борщ, коли судно мало не перекидається, і крен доходить до п’ятдесяти градусів. Все з плити шкереберть летить. Та в мене від такої качки в казані справжній тайфун. Разів п’ять сьогодні починав варити. Доведу до кипіння бац! Все летить під стелю. Ні, це, братці, не просто борщ, а багатостраждальна страва... Цього разу поварові пощастило привести Тупикова. Гарпунер зняв рукавиці, розв’язав на шиї сіре шерстяне кашне і, сідаючи до столу, зауважив: Мені легше блювала в шторм убити, ніж з тобою сперечатися. Повар пожвавішав: А може, Логвиновичу, для апетиту оселедчика пару шматочків з’їси? Заломчик жирний, з твоїм блювалом ще позмагається. А грибків маринованих? Ти краще дай борщу, перебив його Тупиков, поки він до стелі не полетів. Повар насипав борщу І, балансуючи, як циркач, з тарілкою в руках, підійшов до столу. Тупиков взяв тарілку, але не поставив на стіл (у такий шторм вона на столі не встоїть!), а тримав однією рукою тарілку, другою ложку. Недарма тут кажуть: «Щоб пообідати на китобойці, треба мати чотири руки». Потім повар приніс другу страву смажену осетрину з пюре і з тоненько нарізаними огірками. Логвиновичу, може томатного соку вип’єш? приставав до Тупикова повар. Тут пролунав голос марсового матроса: Бачу китів! Тупиков швидко одягнув кожуха, на ходу зав'язав кашне. Куди ж ти, Логвиновичу? оторопів повар, з’їж... Я ж кав!.. Тупиков півхвилини кораблика, кригою. Вітер обпалює Кораблик заривається носом в холодні хвилі так, що солоні бризки долітають до марсового матроса, який сидить у бочці на самій верхівці мачти. Того дня китів помітили пізно. До вечора Тупиков встиг убити лише трьох. Вечірні кити, як відомо, в’ялі, менш рухливі, однак на одному місці не затримуються. Втечуть до ранку, бісові душі, подаючи на вечерю какао, висловлював припущення повар. Вони ж не мають постійної прописки... Втечуть... Ні, на тебе чекатимуть, доки ти їх розсольничком почастуєш! пожартував марсовий матрос Георгій Могильний. Може, ти внесеш у промислову раду флотилії раціоналізаторську пропозицію: ви Осетринки хоч II лимонником побриз- махнув рукою. Через він уже стояв на носі Гармата покрилася обличчя. рубати в айсберзі гараж і заганяти туди на ніч китів? Сенсація! Повар «П’ятірки» диспетчер першого у світі китового гаража! Вранці Соляник по радіо просить його: «Випустіть, Володимире Івановичу, двадцять блювалів, тридцять фінвалів і п’ять кашалотів. До плану кількох процентів не-вистачає. Самі розумієте, Володимире Івановичу, шторм заважає. Вся надія на ваш гараж!..». Повар розгублено дивився на Могильного. Нарешті второпав, що той жартує, і весело, розкотисто засміявся. залізним ломиком об-що наросла на гар- на носі... Двадцять крикнув марсовий. вперед! помчався. Незабаром хо- го- ...Тільки-но почало світати, а марсовий матрос сидів уже у своїй бочці і пильно вдивлявся в далину. Тупиков бивав кригу, маті за ніч. Прямо фонтанів! Повний Китобоєць гарпунер дав сигнал збавити ду кити здалека можуть почути шум машини. Приготувався стріляти. Але ось із бочки донісся лос: Справа йде китобоєць! «Нічого, подумав Тупиков, китів для всіх вистачить»... Це Пургін? спитав він уголос марсового. Той не відповів. Штурман Сергій Красножонов підніс до очей бінокль: іноземець! Треба повідомити про нього на китобазу. Що йому потрібно тут? Аварія? Нещастя? Що ж, можна виручити. Але що це? Іноземний китобоєць, здається, повернув? Так, він взяв курс на китів. Дивно, дуже дивно! Та найдужче обурило Тупикова те, що іноземець іде на великих швидкостях. Невже він буде стріляти? Шостий сезон Василь Тупиков полює в Антарктиці, але не пам’ятає випадку,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"