Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1955 №03 Сторінка 7

Перець 1955 №03 Сторінка 7. КОСА. 3 . Два роки тому в мартенівському цеху заводу «Запоріжсталь» з’явилася «Оса». На перший погляд невелика комаха, а скільки дива вона наробила! Саме перед тим, як «Оса» з гнізда вилетіла, майстер Селезньов сталь варив, але варив так, як ота горопашна хазяйка, що поріг пошкребла та пиріг спекла. Видав він плавку, а її забракували. Чимало робітників біля мартенівської печі чуби гріли: і сталевари, і шихтувальники, і розливальники, і машиністи, а вся їхня робота як за водою пішла. Дала ж тоді «Оса» Селезньову меду! Розтлумачила йому, скільки-то коштує тонна чавуну, залізного лому, руди, скільки платиться за вапняк і боксити, за паливо і електроенергію. І полічила, що з вини «кухаря» Селезньова вилетіло в трубу сто тисяч карбованців! З першого ж дня свого існування «Оса» дуже не злюбила бракоробів. А щоб «прославити» їх, завела спеціальну вітрину. І хто вже раз на тій вітрині побуває вдруге не закортить. Не зводить «Оса» свого пильного ока з прогульників, нероб, консерваторів, дезорганізаторів виробництва. Усім дістається на горішки! Великий мартенівський цех, а «Оса» знає, що в найдальшому закутку робиться. Ось вона біля печей літає, а ось уже з шихтового двору голос подає. Залетіла і в цехову їдальню. Не ради медку, а ради перчику. Побачила, що нема ладу в їдальні. Робітникам треба обідати та йти сталь варити, а в їдальні кажуть, що борщ ще не закипів. Закипіло в «Оси» серце, і добре вона шпигонула завідувача їдальні Крикуна. Завертівся завідувач. А якщо завертівся, то веселіше діло в їдальні пішло. Помічник начальника цеху по побуту Бакиш-Сарач захворів. Скаржаться йому робітники не чує. Показують на недоліки не бачить. Намалювала «Оса» карикатуру на Бакиша-Сарача і хворобу як рукою зняло. Вилікувала! Всіх сил докладає «Оса», щоб більше ладу на виробництві було, щоб більше сталі варилося, бо сталь то велике народне багатство: з неї машини роблять, нею і по лобі можна стукнути, якщо той лоб від агресивних намірів засвербить. Довгий час у мартенівському цеху виливниці змащували вручну, а машина для механічного змащування (вартістю 130 тисяч карбованців!) нерухомо стояла. Не змовчала «Оса», помастила, кого треба. Почали після того змащувати виливниці машиною, легше стало працювати. Щоб оглянути газовий прольот мартенівської печі, треба вибити отвір, а потім знову його замурувати. Кожна піч має два прольоти, оглядати їх доводиться двічі на тиждень. Скільки-то часу витрачається і дорогої магнезитової цегли псується. Почула «Оса», що на заводі «Азов-сталь» інакше зробили: поставили на прольотах спеціальні заслінки. Не треба ломом орудувати, не треба цеглу псувати. Відкрий заслінку і дивись. Порадила «Оса» зробити такі заслінки і на «Запоріжсталі». Та на біду, косність зв’язала руки керівникам цеху. І пальцем…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"