Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №01 Сторінка 2

(Байки)
Журнал Перець 1955 №01 Сторінка 2 - Байки. Павло КЛЮЧИНА БАЙКА Лист керуючому трестом «Сталіншахтобуд» т. ГОРОДНИЧЕВУ В. М. Зелений Хміль, побачивши Лозину, Почав шептати їй улесливі слова: Ти краща всіх, красуне лісова! Не розлучатися б з тобою до загину. Таких, як ти, У лісі не знайти. Один лиш дуб рівняється з тобою статурою міцною. Та по красі далеко і йому... Василю Михайловичу, здоровенькі були! Буває часом так. Висунуть людину на керівну роботу, а вона замість того, щоб працювати, бере та висовує наперед живота, страшенно задирає носа, на всіх дивиться підлеглі працівники починають ввижатися їй чимось таким дрібнесеньким. звисока, а як жовтороті гороб’ята. Досвід показує, що толку з такого керівника не більш, як з цапа молока. А шкоди багато! Що робити з такими «діячами»? я вас спитаю. Ви, розуміється, скажете: в інтересах діла найкраще таких зовсім не пускати до керівництва, а коли десь щось таке через недогляд зуміло всістися у керівне крісло, взяти й швиденько викишкати звідти. Вашу руку, шановний Василю Михайловичу! Золоті слова! та повинен вам сказати, що не всі, на жаль, дотримуються цього розумного прин-і непридатний тим тільки й зна який скарб. Лозина слухала і вірила всьому. А Хміль тимчасом по Лозині вився, Згинався, кільцями крутився Аж поки всю обвив, Помалу забираючись угору... За що ж Лозину Хміль хвалив? За те, що в ній знайшов собі опору На спині жив. цилу. Я знаю одного начальника, в якого на виду вже написано, що він для керівної роботи, який де не стане, * там трава в’яне, який, власне, знаменитий, а от не знімають його, більш того, оберігають, наче бог Оскандалиться цей начальник на одній шахті переводять на іншу, наробить шелесту тут його одразу сватають ще кудись. Іноді, правда, й насваряться на нього для порядку, іноді й налякають: гляди, мовляв, це тобі останній раз прощається. Але все це впливає на мого знайомого начальника точнісінько так, як на мертвого припарки. До речі, ви теж його добре знаєте. Я маю на увазі Анатолія Михайловича Тата* ренка, що тепер керує під вашим началом будівельним управлінням на шахті N 28 у Макіївці. В короткому листі не опишеш усієї діяльності Анатолія Михайловича, тож зупинимось на двох останніх етапах його керівної біографії. Напровесні 1952 року Татаренка в ...надцятий раз перекинули на новий пост. Цього разу він став біля керма будівельного управління шахти № 8 «Вєтка». Дружний, згуртований шахтарський колектив, який перед цим успішно виконував виробничі плани й міцно тримав Червоний перехідний прапор Сталінського міськкому партії за першість у соціалістичному змаганні, одразу відчув, що з новим начальником управління далеко не скочиш. Ніс угору, на шахтарів…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"