Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №16 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1955 / № 16 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1955 №16 Сторінка 5. Остап ВИШНЯ ПРО ТЕМПИ Нема де правди діти, єсть у деяких наших, хороших «в общем и целом», людей у характері рисочки, за які одна мудра баба характеризувала таких людей так: І нічого собі парубок: і на виду гарний, і ставний, і чуб у нього кучерявий, та якийсь він такий, сказати, не моторнуватий. І мій ота- кий за парубоцтва був: доки обніме, доки поцілує, так у Мотриного Василя вже й губи було понабрякають. Чи не забагато з нас скидається на славнозвісного Омелька з Мартина Борулі? Омелько не поспішав у житті, він щодо життьових темпів дотримувався такої думки: Якби ж чоловік крила мав?! А то доки встанеш, доки дійдеш... Омелько, як ви знаєте, жив до реактивної ери. Мартинова Боруліна кобила Блоха швидкістю навіть свого галопу аж ніяк не дорівню-валася швидкості звуку. Наші льотчики на реактивних літаках значно швидше наздогнали б городського панича, ніж Мартин Боруля, хоч би він вдесятеро лютіше кричав на Омелька: Сідлай мені Рака, сам сідай на Блоху! До наших часів ніяк уже не пристають старі прислів’я: «Швидко тільки блохи ловлять» та «Поспішиш людей насмішиш»... Прислів’я ці від тих* часів, коли ми їздили не реактивними, а просто собі половими волами... Треба міняти і прислів’я, і волячі темпи. Ой, як далека від реактивної швидкості, приміром, швидкість, з якою вивозять вантажі з станції Пишківці, Тернопільського відділку, Львівської залізниці. Станція Пишківці обслуговує п'ять районів Тернопільської області: Коропецький, Бучаць-кий, Золотопотіцький, Монастириський і Золот-никівський. Вантажу туди прибуває багато. І різноманітного. Вантажі прибувають і складаються один на один просто неба: на вугілля валять ліс, на ліс сільгоспмашини. На машини сіль. (Очевидно, щоб не псувалися на сонці). Недавно на ст. Пишківці було невивезеного вантажу 140 вагонів, а вугілля Бучацького спиртозаводу вже заросло травою. За простої районні споживспілки та Буча-цький спиртозавод платять грубі тисячі карбованців. Але що до того директорові Тернопільського спиртотресту т. Гулакові і голові облспожив-спілки т. Саві їм і за вухом не свербить. Не їхні ж гроші! * * * Істинно волячою швидкістю посуваються іно- ді вантажі і залізничними, і водними шляхами. Чекає, приміром, фабрика чи завод невеличкої якоїсь деталі, що її має постачити інше підприємство, а деталі нема, вона десь їде... І лежить готова продукція, маринується... Не кажучи вже про те, що замариновуються державні…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"