Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №16 Сторінка 3

Журнал Перець 1955 №16 Сторінка 3. Олексій ІОНОВ Ілюстрації О. КОЗЮРЕНКА Судять вибійника Куроїдова. Перед червоним столом стоїть, жмакаючи в руках волохату кепочку, високий парняга; років так йому двадцять два двадцять три. На нім бобриковий тютюнового кольору піджак з косими кишенями, шовкова блакитна сорочка, не застебнута на два верхніх гудзики, і жовті черевики, які пронизливо скриплять, тільки-но він ступне з ноги на ногу. За столом сидить голова товариського суду почесний шахтар Микита Ляхов і члени суду машиніст лебідки, молоденька гірничка з ямочками на щоках Мата Ягодкіна і похмурий прохідник Семен Мерзли-кін. Куроїдову нестерпно соромно дивитися їм в очі. Але судять його не тільки члени суду у просторому приміщенні шахтної нарядної, де відбувається суд, на грубо отесаних лавах сидять сотні шахтарів. Вибійник мучиться, він не знає, як себе поводити. «Чи обернути це все на жарт? думає він. Хто мене судить’ Свій брат, робітник. А сидить тут немало й таких, що й самі не без гріха щодо чарчини». Але з виразів обличчя і членів суду, і шахтарів він розуміє, що тут не до жартів. Голова суду виклав суть справи: вибійник Куро-їдов Яків Іванович без поважних причин не вийшов на роботу, а другого дня заснув у шахті, чим завдав видобутку вугілля втрати і заслуговує за це кари. Товариський суд цікавиться: як пояснить свій вчинок сам порушник? Яків, або, як кличуть його в селищі, Яшко, виймає з кишені піджака-москвички руки,, витягає їх по швах, напружено моргає і натужним, хрипкуватим баском говорить: Винуватий... Голосніше! Голосніше! кричать на лавах. Відповідайте голосніше! нагадує й голова. Я кажу, винуватий, проказує Яшко ще тихше і винуватіше. Це суду відомо. говорить Ляхов. ви розкажіть, чому не з’явилися на роботу. Ви ж знали, коли у вас за графіком день відпочинку? Та знати я знав, тихо мимрить Яшко, та от з дурості й прогуляв. вають на нервову систему. Виноградні вина містять у собі вітаміни. Та чи ти їх п’єш, ті виноградні вина? вигукує хтось із шахтарів. Ти ж дудлиш коньяк! Дозвольте відповісти? підлизуючись, запитує Яшко, покірно дивлячись на голову. Ляхов радиться з Мерзликіним та Ягодкіною і говорить Одповідайте! Товаришеві, що вигукнув про коньяк, звертається Яшко, уперше повернувшись до народу, слід би знати, що коньяк п’ють не для пиятики, а для лікування. Тут люди розумніші від вас писали. Ось, і, держучи папірця так, що членам суду видно малюнок гора бочок і дві пляшки на фоні величезного грона винограду, він читає: Коньяк п’ють перед їжею для апетиту. Хороша закуска для нього балик або шматочок осетрини з лимоном. Коньяк п’ють також, як тонізуючі ліки. П’ють коньяк із маленьких чарочок. А ти хилиш його склянками! вигукують ззаду. Ясно, ясно! перебиває Ляхов. Ви скажіть, як ви гадаєте поводити себе надалі? Я скажу, говорить Яшко, удаючи з себе скривдженого, але хай мене не ображають. Я давав слово не пити горілки і не п’ю. Я, крім виноградних вин, в рот нічого не беру. Ич, який, «не беру»! ущіпливо кидає Мерз-ликін, бо йому противний навіть Яшків голос. Що в тебе, горе якесь? Та хіба ж вино п’ють з горя? дивується Яшко. Скрізь же агітують, щоб вино пили для радощів життя. Скрізь реклама... Ну, годі, припиняє Яшка Ляхов. Товариші, звертається голова до народу, хто бажає сказати про поведінку товариша Куроїдова? Розкажи суду, що ти виробляв у пивній, страмнючий? кричить Яшкові Розуваїха жінка в чорному від вугілля та від дьогтю ватникові. винуватіше. Ви що проспали, чи кудись їздили, чи, може, просто пиячили тоді, як повинні були добувати вугілля? Та можна сказати, що саме так, ледве чутно відповідає вибійник, силкуючись усміхнутись, але замість усмішки він жалюгідно кривиться... Як розуміти вашу відповідь? допитується Ляхов. Яшко збитий спантелику Йому бракує мужності сказати при народі правду, і він робить рукою характерний рух, мовляв, закладав за комір. Ти, товаришу Куроїдов. кинь це! нетерпляче підскочивши, вимагає Мерзликін, що досі мовчав. Ти нам відповідай як слід, без отих штучок, він проробляє Яшків рух, цих штучок ми не розуміємо. Цього в протокол не запишеш. Слухаю, ніяково…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"