ГУМОР І САТИРА

Перець 1955 №20 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1955 / № 20 / Сторінка № 7

Перець 1955 №20 Сторінка 7. (ВИРОБНИЧА КАЗКА) Жив собі та поживав та заводом металовиробів керував директор на прізвище Авраленко. І дано було йому одного разу відповідальне доручення: виготувати для ширвжитку кілька тисяч штук самоварів загальною вартістю на півтора мільйона карбованців. Директор, звичайно, поцікавився, скільки часу йому відводиться на виконання такого відповідального доручення. Довідавшись, що часу того більше ніж треба аж цілий квартал, директор зітхнув з превеликою полегкістю і поклав те замовлення під скло. А треба сказати, що в управлінні того заводу прибиральницею працювала дуже хазяйновита тьотя Фрося. Через два місяці, роблячи генеральну уборку в кабінеті директора, вона витягла всі папери з-під скла і склала їх у велику купу на иайвидиішому місці. Таким чином, відповідальне замовлення знову потрапило на директорські очі. Ох, як же розходився, як закрутився директор заводу, узрівши те, давно забуте, доручення! Паркет під ногами пищав і тріщав, коли він бігав по кабінету, крісло рипіло під ним, коли він совався на ньому... І закінчились всі ці бурхливі переживання директора нечуваним авралом на заводі. Всі роботи в конструкторському бюро були припинені. В пожежному порядку там заходилися розмальовувати креслення нового апарата чотирнлітрового самовара. Але з технологією довго щось не клеїлось. І директор знову схопився за голову і забігав, закрутився у своєму кабінеті. Громом прибила його думка про те, що завод не встигне виконати замовлення, якби почав працювати навіть цілі ночі й цілі дні, включаючи сюди святкові та вихідні дні. Надто вже дрібненька деталь цей чотирилітровий самовар! Директор негайно ж скликав широку нараду, наставив на ній цілу низку питань, обговорив їх якнайдокладніше і прийшов до висновку такого: «Враховуючи надзвичайно незначну величину деталі і трудомісткість її освоєння, пов’язану з ускладненням технології, збільшити об’єм самовара втричі...» Креслення знову повернулись у конструкторське бюро. Знову почалися докорінні переробки й кардинальні доробки. Але й збільшений втричі самовар становища не виправив. Тоді директор, махнувши рукою, у штурмовій гарячці розпорядився збільшити самовар в десять разів. Десятивідерного самовара от чого жде від нас наш вимогливий споживач! вигукував директор на всіх зборах і нарадах. Та незабаром і ця ідея потухла у директорові й голові, як іскорка на льоду. Часу лишалось мало, а виконання замовлення посувалося вперед черепашачими кроками. І тепер Авраленко, скільки не бився, нічого не міг придумати нового. Стомлений штурмовими тривогами, охриплий від безкінечних промов, оглухлий від телефонних дзвінків, повернувся він якось додому. Ще не встиг і порога переступити, як назустріч йому кинувся його маленький синок і весело вигукнув: Татку! Татку! А я прочитав сьогодні, що є «Цар-дзвін» і «Цар-гармата»! Вони такі великі, що навіть у нашій квартирі не помістяться. Почувши ці слова. Авраленко знову схопився за голову і заходився міряти широченними кроками квартиру з кутка в куток. Вночі він довго не міг заснути, перекидався з боку на бік, думав велику думу... Однаково, розмірковував директор, плану не виконаєш навіть з десятивідерними самоварами... А що, коли?.. Блідий, з червоними від безсоння очима, влетів він вранці в конструкторське бюро й розпорядився: Сконструюйте мені самовар, щоб він коштував півтора мільйона карбованців! А потім загримів на черговій нараді: Ганьба тим, хто боїться великого розмаху, грандіозних справ. Ми спорудимо невидане диво. Ми будемо роздувати цей…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"