Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №22 Сторінка 3

(Байки)
Журнал Перець 1955 №22 Сторінка 3 - Байки. Мал. В. ЧЕКАНЮКА Микола КИРИЛОВ БАТЬКІВСЬКА ГОРДІСТЬ Про неї риби так любили говорити: «Куди до нас рівнятись їй! Нехай лежить собі, у мул зарита, В рослинності слизькій». Минали дні... її не помічали, За нікудишню всі її вважали. Звичайно, і не тиждень, і не два. Та ось вона свою щілинку розкрива! Щось блиснуло, мов промінь серед ночі, У ній, крізь гру світіння чарівну, Усі побачили, повитріщавши очі, Перлину величезну, осяйну! Буває й чоловік, простий, із мовчазних, Його обходять і не помічають, А скільки є, того й не знають, Талантів часом у таких! Переклад з російської Д. БІЛОУСА. Добрячий будинок спорудив Станіславський облбултрест у м. Долині. Не будинок, а писанку. Стіни в ньому розмальовані, стеля -розписана По стінах тече, із стелі ллє. А що вже підлога, та вікна, та двері сама тобі різьба по дереву Та, як видно, різали те дерево косо й криво двері не зачиняються, вікна не відчиняються, а підлога скалиться десятками широких щілин. Робітники ліспромгоспу № 7, для яких було збудовано цей будинок, заглянули в нього й жахнулися. Кинулися шукати... бра-коро *ів-будівельників, а їх уже й слід прохолов. І почалася відтоді писанина. Робітники пишуть керуючому облбудтрестом т. Медведєву: схаменіться, мовляв, що ви наробили! А він мовчить. Робітники, занепокоєні загадковою мовчанкою, допитуються у виконкомі обласної Ради, чи не проковтнув часом язика т. Медведєв? Ні, відповідає їм заступник голови…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"