Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1955 №08 Сторінка 11

Перець 1955 №08 Сторінка 11. ТОВАРИШУ ПЕРЧЕ! Пішла поміж нашими людьми слава, що кукурудза буває особливо дорідна, коли у неї сила гібридна. Дістали ми насіння гібридне, посадили кукурудзу. І вирішив я податися в Деражню, в МТС, знайти там агронома та порадитися з ним, як краще урожай ростити та доглядати. Приїхав, заходжу в контору: Де я можу бачити головного агронома? питаю. Ви що, з неба впали, товаришу? повернувся до мене директор МТС т. Каневський. Хто ж в МТС агрономів тримає? Наші трактористи самі знають, як сіяти та орати. Аби тільки пальне було!.. та як засміється, як засміється... Дотепний, видно, чоловік! Знайшов я агрономів аж у містечку, за два з гаком кілометри від МТС. Сиділи вони над паперами, скрипіли перами, якісь довідки писали. А як узнали, що я з колгоспу, посхоплювалися з місць, обступили мене. Видно, раді свіжому чоловікові. Розпитують, що там у колгоспах робиться, як діла йдуть. Відповідав я їм, відповідав, а далі не витримав: А чого це ви, питаю, люди добрі, сидите тут? Чого в колгоспах рідко буваєте? А того, розповіли мені агрономи, що в районі нас недооцінюють, не хочуть підшукати для нас кутка в МТС, не забезпечили транспортом... На парі конячок небагато наїздиш, а на парі батьківських ще менше. Уже навіть область наказувала директорові МТС виділити для нас машину... Нічого не допомогло. «Я сам собі хазяїн, заявляє т. Каневський. Нічого не виділю. Не дозволю машину ганяти...». Отож я й хочу запитати тебе, Перче: Чи не схожий наш директор МТС на того хазяїна, про якого в приказці сказано: «Сам ірже, а коня береже»? С ГАЛКА. Хмельницька область. ДОРОГИЙ ПЕРЧЕ! ШАНОВНИЙ ПЕРЧЕ! Кожен прикрашає свій двір за власним смаком: один кущами бузку, другий вишнями... третій квітами. А от керівники Борщівської рай-споживспілки вирішили, що найкращою прикрасою їхнього двору будуть оці машини, які ти бачиш на фотографії. Це верстати для формування цегли. Привезли їх до райспоживспілки ще в 1949 році та так серед двору й покинули. Лежить відтоді техніка та іржавіє. Лише діти беруть з неї все, що вона може їм дати: гвинтики, коліщатка, гайки... Милуючись з вікна кабінету обома верстатами, голова нашої райспоживспілки т. Юркевич одну тільки думу думає: а що, коли до двох цегельних верстатів та ще кілька додати? Чи прославлять мене тоді, як бага товерстатника? Як ти, Перче, гадаєш: прославлять чи ні? . ШЕВЦОВ. м. Борщів, Тернопільської області. ДРУЖЕ ПЕРЧЕ! Республіканська контора «Головросжирмасло» яка міститься у Києві на Червоноармійській ву-лиці, № 49, ще на початку грудня 1954 року зобо-в’язала Сватівський маслозавод № 7 відвантажи-ти радгоспові ім. Молотова 18 тонн макухи. Написали ми листа директорові маслозаводу, щоб прискорив одвантаження корму, бо ж відчу-ваємо в ньому гостру потребу. Відповіді не одержали. Послали телеграму. Мовчить директор. Мусили звертатися до контори «Головросжирмасло». Заступник керуючого конторою т. Химич потішив нас повідомив, що макуху вже відвантажують. Ждали ми, ждали, нема обіцяного. Написали т. Химичу листа, але цього разу він узяв приклад з директора Сватівського заводу не відповів. Послали йому телеграму як води в рот набрав. Як відомо, Перче, «Головросжирмасло» давить олію. Допоможи нам видавити з нього хоч макуху. С. ЩЕРБАТЕНКО, старший зоотехнік радгоспу. Ст. Микитівка, Сталінської області. «Люблю грозу у теплім травні...» писав колись поет. А ось працівники та читачі Берестеч-ківської районної бібліотеки не дуже люблять травневу грозу, бо як тільки вона починається, в чотирьох з п’яти бібліотечних кімнат можна приймати душ, а в коридорі, до речі, через який ходить у свій кабінет і завідуючий районним відділом культури т. Плічук, утворюється…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"