ГУМОР І САТИРА

Перець 1955 №17 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1955 / № 17 / Сторінка № 7

Перець 1955 №17 Сторінка 7. ДО РЕДАКЦІЇ зайшов підстаркуватий чоловік і почав таку мову: Ще в дитинстві розповідали мені казку, яку я запам’ятав на все життя. Послухайте і ви її. Діло було так. Сиділи за столом два чоловіки. От один і каже другому: «Ти залізь під стіл, а я по ньому тричі стукну. Б’юсь об заклад, що ти не витримаєш». Заліз один під стіл, а другий стукнув кулаком по столу та й пішов собі. Прийшов він другого дня, ще раз ударив і сказав: «Третій раз я стукну через рік». Ну, ви вже й самі догадалися, хто з них програв. Та це тільки приказка, а сама казка далі буде. І він продовжував: У березні 1955 року ремонтно-будівельний трест Ленінського району м. Києва розпочав ремонт флігеля будинку № 14 на вулиці Кругло-Університетській. Прийшли тоді до нас ремонтники, стукнули один раз і пішли. Місяців через два знову навідалися ще раз ударили. І знову щезли, навіть не сказавши, коли ж вони втретє з’являться. То, може, хоч ви спробуєте дізнатися, чи буде коли-небудь цій казці кінець? Керуючий ремонтно-будівельним трестом т. Перемислов, у якого ми спробували знайти кінець казки, немов знав, за чим ми прийшли, і в свою чергу намалював нам казкову картину. Що там якийсь флігель? сказав він. Деталь! Треба брати питання в загальному плані. А як взяти в загальному плані, то виходить, що наш трест свій виробничий план перевиконав вздовж і впоперек і по капітальному ремонту, і по поточному. А працювали як! Ритмічно. Продуктивність праці підвищили. Використовуємо нові будівельні матеріали. Ну, і про якість, звичайно, не забуваємо... Що й казати чудову картину намалював шановний Юхим Генріхо-вич! Вона вражала не тільки своєю стрункою композицією, але й уміло підібраними тонами та відтінками. А все ж таки цьому витвору багато чого бракувало. Картина стала цілком реалістичною аж після того, як її домалювали колективно. Не перелічити всіх, хто брав участь у цій роботі. Дуже мальовничими плямами збагатили картину мешканці будинку № 34 по вул. Пушкінській. Фарб їм не бракувало. Дев’ять місяців трест ремонтує їхній будинок. Власне, цей будинок вважають відремонтованим, а що дах на ньому тече, як і до ремонту, то вже дрібниця. Намалювали вони і образ виконроба т. Білого. Він тим відзначається, що дуже старається, коли паркет стеле. Одним оком дивиться в кошторис, а другим у очі господаря квартири. І в залежності від виразу очей господаря або. настеляє паркет, або залишає підлогу із старих дошок. М’яко стеле та не всім. Гріх казати, що всі ремонтники такі. Коли ремонтували будинок № 23 по вул. Короленка, ніхто в очі господарям не дививсь. Тут нікого не обійшли, усім паркет настелили, але такий, що невдовзі він став дибки. Взагалі після ремонту все стало дибки: двері не зачиняються, а груби такі, що в квартирах курно та димно і білого світу не видно. Доповнили картину і мешканці будинку Хе 26 по вул. Леніна. На цьому будинку перекрили дах. Спустилися ремонтники на землю і сказали: «Ми ще прийдемо, ми ще раз стукнемо приладнаємо ринви». Близько двох років їх ждуть. Тепер у дощову годину вода тече по стінах, руйнує будинок. Він має такий вигляд, що вже ніякі рожеві фарби йому не допоможуть. Десятки тисяч карбованців, витрачених на ремонт, вилетіли в трубу, яка зветься ринвою. Ми сказали лише про окремі штрихи. А їх стільки, що й за день не перелічиш. Та це не заважає т. Перемислову малювати рожевими фарбами... БАЛКОННА СЕРЕНАДА Хоч і рідко, але можна ще зустріти дивака, який, начитавшись стародавніх романів, серенадами викликає свою улюблену на побачення. Уявляємо, що було б з таким рицарем, якби він підійшов до будинку № 19 по вул. Жаданівського і заспівав: Голубко кохана, виходь на балкон! Вийшла б голубка і зразу ж упала б в обійми свого коханого... разом з балконом. Це не жарт. Дуже багато балконів тримається на живій нитці. На жаль, цей будівельний матеріал часто не витримує марки, і тоді балкони приземлюються. Керівники міського житлоуправління і райжитлоуправлінь довго думали над «проблемою балкона» і, треба віддати їм належне, блискуче розв’язали її. Балкон вимагає негайного ремонту. Приходять робітники і стукають перший раз: відбивають те, що може відірватися і впасти комусь на голову. Через деякий час вони знову приходять і стукають вдруге. І так доти, доки цілком не переселять балкон з повітря на землю. Торкнувся якось балконної проблеми і виконком Київської міськради. Він прийняв…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"