Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №17 Сторінка 2

Журнал Перець 1955 №17 Сторінка 2. Лист керівникам шахти № 15-біс тресту «Сніжнянантрацит» Здоровенькі були, шановні товариші! Ми часто кажемо: Іван киває на Петра. Казати кажемо, але не завжди добре уявляємо собі, як це буває на практиці. Щоб реально відчути, що це за процес І як він відбувається в житті, треба побувати на вашій шахті. Думаю, що в цьому відношенні шахта N9 15-біс може правити за опорно-показовий пункт. Де-де, а тут вже й мала дитина зрозуміє, що то за кивання. Зрозуміє I відчує, що це не просто собі вільні гімнастичні рухи. Зрозуміє і відчує, що це гімнастика людей, які не люблять переобтяжувати себе роботою. Зрозуміє І відчує, що це прояв байдужого, бюрократичного ставлення до людей, до їх прагнень і запитів. Не мені вам, шановні товариші, розказувати, що таке наш шахтарський люд. Шахтарі народ роботящий, культурний, веселий, цікавий. Вміє шахтар вугольок рубати, вміє І відпочивати. Після зміни шахтаря тягне до книжки, газети, в кіно, театр, у Палац культури, на стадіон. «Шахтар без культури, казав мені один знайомий гірник, як птиця без крил ніякого тобі польоту». Це глибока філософська думка. І це треба розуміти, шановні товариші! А що ми маємо з культурно-освітніх здобутків на вашій шахті, до- звольте запитати вас? Та не утруднюйте себе. На це запитання коротко і ясно відповіли молоді гірники в своєму листі до редакції. «З культурних здобутків на шахті № 15-біс, пишуть вони, ми маємо на сьогоднішній день зелену нудьгу». Що правда, то правда. Не можуть похвалитися своїм дозвіллям гірники шахти № 15-біс. Червоний куток гуртожитку завжди замкнений, ні почитати, ні «козла» забити, ні лекції послухати. Одним словом, не червоний куток, а самі тобі ні, ні, ні... Коли ж, зрештою, подумають про культурно-масову роботу в гуртожитку? допитується допитлива…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"