Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №07 Сторінка 2

Журнал Перець 1955 №07 Сторінка 2. Закрутила носом Муза: «Невисокий це предмет... Я не чула, щоб натхнення З кукурудзи брав поет». Хоч натхнення й хитра штука, Ти назви мені співця, Що натхненно відвертався б Від свинячого сальця». Завітала в гості Муза. «Здрастуй, Перче!» «Добрий день! А давай про кукурудзу Заспіваємо пісень». Засміялась Муза дзвінко: «Не назву... Таких нема.. І виводити частушки Заходилася сама. «Що предмет, кажу я Музі, Невисокий, вибачай: Як доглянеш виростає Височенна. Наче гай. Над полями, над ланами Небувала йде весна. Кукурудза цього року Наша справжня цілина! Наш директор МТС Наче гепнувся з небес: Ти йому про кукурудзу, Він же тільки про овес. Замість діла роботяга На нарадах губить час, Учить він, що кукурудза Це основа всіх ковбас. Цілий вечір розмовляли Голова з рахівником, Все про сало та про сало, А про силос ні бом-бом. Не засиджуйся в кімнаті З папірцями, агроном! Восени рапортувати Доведеться качаном. Гей, для силосу траншеї Не копала ще артіль, А правління дебатує: Де для сала брати сіль? Прилетів до нас учора Вповноважений новий. Хтось його питав про спосіб, Про квадратно-гніздовий. Він довгенько мекав, мукав, Озираючись кругом, Мов йому заткнули пельку Величезним качаном. Мудрий муж писав брошури Про зростання врожаїв, Але хліб він знав і бачив Тільки той, що з маслом їв. Обіцяв зростити «вчений» Кукурудзи новий сорт. Взяв путівку і готівку, Та й подався на курорт. Буде, радується ледар, Кукурудза от така! Як сховаюсь від роботи, То сам біс не розшука. Гей, дзвени, моя бандуро, Усіма акордами. Славте, друзі, нашу землю Новими рекордами! Мал. В. ГРИГОРЄВА. Текст П. ГЛАЗОВОГО. В холодку куняє Гандзя Донечка Варварина. їй потрібна кукурудза. Мабуть, тільки варена. Думу думає велику Ледацюга Фнлимон: Труднувато буде гнати З кукурудзи самогон... Лист секретареві Коломийського райкому партії товаришеві БУРЛАЦІ С. П. Шановному Савелію Петровичу моє щире вітання! Адресую цього листа вам, проте мені дуже хочеться, щоб його прочитали керівники деяких інших районів, МТС і колгоспів, особливо ті, про яких кажуть, що вони «замужем і вдома». Ще в старих коломийках, шановний Савелію Петровичу, співано, що Коломия це не село, Коломия місто. В Коломиї не сіють пшениці й кукурудзи. В Коломиї нема бурякових плантацій і тваринницьких ферм. Проте у списках коломийських горожан ви можете побачити і голів сільрад, і голів колгоспів, і секретарів сільських партійних організацій, і агрономів, і механізаторів, і інших фахівців сільського господарства. Оце й є ті товариші, котрі «замужем і вдома». Живуть вони у Коломиї, а головують, секретарюють, керують у…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"