ГУМОР І САТИРА

Перець 1955 №24 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1955 / № 24 / Сторінка № 7

Перець 1955 №24 Сторінка 7. її звали Айстра. У неї було чотири ноги, хвіст, пара рогів і торбою вим’я. Продаєш? Продаю. Гм, гм. А що хочеш? Чотири. Тисячі?! Ні, карбованці. Так, так... Айстра стояла байдужа до своєї долі, обмахувалася хвостом і по черзі встромляла язик то в одну, то в другу ніздрю. Вона знала, що буде далі. Зараз її хазяїн почне клястися і божитися, що вона дає по тридцять сім літрів молока; покупець не віритиме, збавлятиме ціну, поки, нарешті, не вдарять по руках. Потім накинуть їй на роги налигача і поведуть на нове місце проживання. Там вона відпочине, може, тиждень, може, два, це вже в за лежкості від темпераменту нового хазяїна, і все почнеться спочатку. Але на цей раз Айстра трохи помилилася. Покупці довго не торгувалися. По всьому було видно, що платили вони не з своєї кишені. Айстру купили скоріше, ніж вона могла сподіватися. Купили і повели прямісінько на тваринницьку ферму колгоспу «Широкий лан». Айстра прикрашала собою вже не одну ферму, і тому відразу зрозуміла, що в «Широкому лані» їй буде не з медом. І корівник не відремонтований, і харч поганий. «Та нічо го. подумала вона, тиждень-другий якось перемучусь, однаково вони мене тут довго не будуть тримати. Продадуть...». Голові колгоспу Дмитрові Гавриловичу Ко-зорізу Айстра сподобалася. Він кілька разів обійшов навколо неї, задоволено поцмокав і підморгнув завідуючому фермою Демидові Варгунові: Оце корова! Картинка, а не корова. Роги, роги одні чого варті! Та вона в корівник не зайде, не пригнувшись. А вим’я під нею яке висить! Лантух цілий, а не вим’я. Хоч зараз на виставку. Та такої корови в жодному колгоспі немає! Ми тепер можемо сусідам носа по-справжньому втерти. Хіба в них корови проти нашої Айстри? То не корови, а кози безбороді. Варгун погоджувався. І не тільки погоджувався, а й масла в вогонь підливав Він побоювався, що голова буде лаятись: переплатили, мовляв, переплатили, дарма що корова хороша. Такі гроші віддав. Та коли Козоріз узнав ціну Айстри, то ще більше зрадів: Чотири тисячі?! Що ти кажеш?! Та, напевне, ні в кого в районі такої дорогої корови немає. Всі з заздрощів луснуть. Айстра ремигала і єхидно думала: «Ну, ну, радійте, радійте. Побачимо, як ви завтра ра дітимете!» А мені кричать: своїх корів потрібно розводити, не смій на базарі купувати. Не порушуй статуту! Але ж переможців не судять! І ми цією Айстрою відразу рота заткнемо всім, хто нас порушниками обзиває. Розводь своїх... Як же ж, виведеш таку красуню. Наших корів, у порівнянні з нею, на пучки мож на продавати, вигукував Дмитро Гаврилович. Святі слова, святі слова, підтакував Демид, ще дві-три таких Айстри і план наш по тваринництву буде виконано. Так у біографію Айстри почала вписуватися нова сторінка. Другого дня вона дала аж... півтора літра молока. Варгун зробив рознос доярці: Ви працювати не вмієте! Корова чотири тисячі коштує, а вона півтора літра надоїла! Ще через день Айстра дала літр молока. Змінили доярку, затривожився Козоріз. Я вас всіх порозганяю! Як ви вже від такої корови рекордних надоїв не можете мати, то гріш вам ціна. За тиждень примхлива Айстра змінила п’ять доярок. А в неділю... вона змінила адресу. Колгосп продав її дуже вигідно, аж за дві з половиною тисячі. Козоріз скріб потилицю. Прошляпили ми, не догледіли. От кажуть: не все те золото, що блищить, і правду кажуть. Але від самокритичного виступу Дмитра Гавриловича (до речі, він виступав сам перед собою) справи з тваринництвом не покращали анітрохи. Щось потрібно було робити, і Козоріз вирішив поки що усунути з посади завідуючого фермою Варгуна, а там видно буде. У всякому разі, кілька місяців можна буде всю вину звалювати на нього. Мовляв, сидів тут у нас такий шлапак, він і наламав дров. А тепер ми вирівнюємо лінію. Другим серйозним заходом Козоріза було те, що на стіні корівника прибили величезного лозунга: «Піднімемо громадське тваринництво на небувалий рівень!». Завідуючим фермою став молодий хлопець. Дмитро Гаврилович наставляв його: Ти, Михайле, хлопець молодий, недосвідчений, але надії ми на тебе покладаємо великі. Отож постановили дати тобі грошей під звіт, комісію спеціальну створимо і гайда на базар. Потрібно тваринництво підносити чи ні? Аякже ж! Ну, так-от Беріть гроші і без хороших корів не повертайтеся. А в комісію по…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"