Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №24 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1955 / № 24 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1955 №24 Сторінка 3. Це трапилося на Полтавщині. Голова госпу Проворний якось довідався, що районна база одержала устаткування електростанції. Помчав він у район і переконав керівників, що йому просто-таки заріз без того устаткування. Але устаткування спочатку не давали, бо колгосп не мав ні плану, ні проекту, ні кошторису для електрифікації, а двигун з генератором було занаряджено іншому колгоспові, внесеному в план електрифікації. Та Проворний здолав усі перешкоди, й на колгоспний двір було доставлено кілька добротних ящиків. Вирвав-таки! радісно зітхнув Провор ний. Вважайте, хлопці, що рикою. От тільки поїду в кол-між- для ми вже з елект-г , а контору «Сіль- електро», привезу бригаду, і включай, братці, на корівнику світло, а на кухні кормодробарку. Приїхав до «Сільелектро», заходить у приймальну, зирк аж там сидять старі знайомі голови колгоспів. Першим од дверей сидить Терплячий, такий сумний та невеселий, далі Спокійний та Тихий. А що, Чепенка нема? спитав Проворний. Чому нема? відповів Тихий. Товариш Чепенко завжди при конторі. Заспокоївшись, Проворний сів. А голова колгоспу Терплячий продовжував перервану розповідь. ...Так-от, значить, говорив він, оглянули у нас і берег, і річку, і колодязі, поставили тички... Підписали ми договір, аванс перерахували. І ждемо тепер мало не рік, коли нам «Облпроект» технічну документацію зробить, щоб електрифікацію почати, бо без документації нам ні кредитів не дають, ні обладнання, ні матеріалів Тільки й слави, що ми в плані. «Тюхтій ти, подумав Проворний глузливо. Папірців чекає... Хай спробує з нами «Облпроект» та «Сільелектро» в тяганину гратися, коли ми вже двигуна й генератора маємо». А у нас, сказав Терплячий, зітхаючи, і документація вся є. Чекаємо тільки двигуна з генератором. Нам їх уже давно занаряджено. «Не жди манни з неба, подумав Проворний. Вирвеш, то матимеш». А в нас, сказав Спокійний, і проводка є, а світла так-таки й нема. А звідки ж проводка, коли станції нема? здивувався Проворний. Станція була років з п’ять тому, та, ніде правди діти, робилося все нашвидкуруч. Тодішній голова був гарячий, не буду, каже, заводитися з «Сільелектро», вони довго марудяться. Зробимо, каже, господарським способом. хД* Знайшов хлопців, швидких на ру-гаил ку; поставили вони стовпи, дроти ІВДгІ натягнули, клацнули вимикачем. Горить? питають. «Горить» Ч кажемо. Платіть гроші! «За-платили». А воно блимнуло та й X погасло. Уже й стовпи похили* лися... Дочекавшись своєї черги, Проворний бадьоро вступив у кабінет директора обласної контори «Сільелектро». Електрифікувати колгосп треба, одразу взяв він бика за роги. Хороше діло, відповів Че- 4 пенко. А проект є? Який там проект, засміяв-ся Проворний. У нас уже гене-ратор і двигун є! і 11, Без технічної документації наша конто ра нічого робити не буде. - Як-то не буде? - - обурився Проворний. А шістдесят тисяч карбованців, що колгосп за двигуна заплатив? А триста корів, яким ми вже не можемо вручну січку різати? Але Чепенко сидів за своїм столом, як ви-муруваний. Нічого не буде! сказав він. Слідуючий! Слідуючий був вусатий, кремезний чоловік, з червоним схвильованим обличчям. Я до вас, товаришу Чепенко, благально промовив вусатий. Дайте метрів триста дроту: треба дотягти лінію до свинарника. А я тут причім? -здивувався Чепенко. Умови ми з вашим колгоспом не складали, вас і в плані нема. Почали електрифікуватися господарським способом, то й робіть, як знаєте... Слідуючий!.. У готелі «Полтава» Проворний…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"