Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1955 №10 Сторінка 11

Перець 1955 №10 Сторінка 11. ДРУЖЕ ПЕРЧЕ! Ти, певне, знаєш, що не завжди з великої хмари буває дощ. Знають про це і голови колгоспів нашого Долинського району. Не одному з них на власні очі доводилося бачити, як така хмара приносила грозу з громами, блискавками і пожежами. Так, лише за останній рік у колгоспах нашого району від грозових розрядів загинуло чимало добра. Одеський облвиконком і виконкоми районних Рад спасибі їм! щороку приймають дуже грізні постанови про заходи боротьби з грозовими пожежами, про обладнання будівель громовідводами. Біда лише в тому, що ніхто не вважає за потрібне перевірити виконання цих постанов. Очевидно, наші обласні та районні керівники, як і ряд голів колгоспів, тішать себе однією надією: «Не всяка хмара з громом, а хоч і з громом, то, може, не гряне, а хоч і гряне, то не по нас...» Поясни їм, Перче, що вони помиляються! Ф. ЛАПКО, райпожінспектор. ТОВАРИШУ ПЕРЧЕ! Бездонної бочки не наллєш! кажуть на станції Челюскін, Сталінської залізниці. І цілком слушно, бо знають це з власної практики. Будувала житлобудівна дистанція при НОД-3 (начальником там т. Ярошенко) на станції Челюскін басейн для питної води. Будувала басейн, а вийшло щось подібне до тієї бездонної бочки, тільки значно більше. Улили в ту споруду цистерну води, а на другий день її й сліду нема. Улили другу знову нема. Третю... Четверту... теж саме... Навіть неозброєним оком видно, що дно й стіни в басейні- є, але вони зроблені так, що пропускають воду. Утекла вода і пішло за водою 20 тисяч карбованців, витрачених на будівництво басейну. Чи не думають будівники «бездонного басейну», що державна кишеня теж бездонна? 3. КУЧЕР. ДОРОГИЙ ПЕРЧЕ! Не кожна птиця по зернині клює і сита буває. Щоб насититись, Л. М. Ост-ровський клював, очевидно, не по зернині, бо одного дня виявилося, що на складі Станіславської бази «Заготзерна» яким він завідував, невистачає цінностей аж на 29 тисяч карбованців. Прогнали тоді хапугу подалі від зерна і від цінностей. А він чимсь причарував працівників облмлин-тресту і влаштувався крупчатником у млині № 4, який переробляє зерно тієї ж бази, де він раніше працював. Раніше тягав зерно, а тепер благодать готове борошенце під руками. Кому мелеться, а йому крутієві крутиться. Як, Перче, гадаєш: чи ще довго крутитися буде? С. ІЛЬЧЕНКО. ШАНОВНИЙ ПЕРЧЕ! Рятуй нас від теплого-претеплого піклування продовольчої бази Київського відділення «Гастроном». Увага її до нас така тепла, що нам уже аж душно... Ця продовольча база повинна постачати всім відділенням «Гастроному» на Україні матеріально-технічне обладнання та спецодяг. Одержували ми, спасибі їй, у Дніпропетровську і ваги, і міри, і білі куртки... А оце, ні сіло, ні впало, почали нам надсилати робочі ботин-ки, ватні штани... Та ще й як цілими тюками. Ми пишемо в Київ: «Спасибі за турботу, не присилайте нам теплого одягу, нам його зовсім не треба». А там читали чи не читали, а посилочку к весні знову прислали: ватянок…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"