Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1955 №19 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1955 / № 19 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1955 №19 Сторінка 3. № Анатолій ДРОФАНЬ ШОЖНИК ЧАЙКА Жив він у великій, майже квадратній кімнаті з трьома вікнами. Але вона так була заставлена різними картинами, захаращена старими побитими шашіллю меблями, мольбертами, підрамниками, рамками, що завжди здавалася тісною. Син і дочка художника уже випурхнули з батьківського гнізда, і він, Андрій Степанович Чайка, залишився знову, як і в молоді роки, удвох з своєю супутницею життя, тепер сивоволосою, постарілою Шурочкою Олександрою Миколаївною. Андрій Степанович не належав до тих щасливчиків у мистецтві, кожен крок яких супроводжується гучним успіхом, славою, почестями, його шлях був важким і тернистим, сповненим постійної боротьби. Картини Чайки завжди викликали суперечки. Одні художника хвалили, інші з таким же ентузіазмом гудили. Першим цінителем картин Андрія Степановича завжди була дружина. Коли художник сидів з пензлем за мольбертом, Олександра Миколаївна намагалася не брязкати посудом, не грюкати дверима. Взимку вона найчастіше сідала у крісло і в’язала панчохи, літом ішла в скверик, де гуляють діти, читала книжку або слідкувала за пустощами малюків. Коли художник закінчував полотно, вона довго дивилася на давно знайому їй картину і завжди промовляла одне й те ж: Андрусю, повір, що я цілком об’єктивно говорю: хороша, дуже хороша... Вона пригорталася до його плеча і тихше, крізь зітхання додавала: Але ж знову будуть дивитися ті твої Колосовський і Куц. Ох, Андрієчку, як я їх ненавиджу... Уже давно немає в Олександри Миколаївни більших ворогів, як отой Колосовський і Куц. Вона глибоко переконана, що постійна боротьба з ними забирає в Андрія Степановича півжиття, вони викрадають у нього радість художника, отруюють його існування. Ні, ні, ти даремно, Андрусю, махаєш рукою, смієшся. Безперечно, ти правий, що Куц і Колосовський не народ, але ж вони більше всіх галасують. Хіба не було так з картинами «Колгоспна кузня», «Сім’я вечеря біля хати»? У першій вони знайшли, що колгоспна кузня недосить механізована, що ковалі працюють ручними молотами і на тій основі оголосили Андрія Степановича антимеханізатором, співцем старовини і взагалі людиною відсталою. Ні Колосовський, ні Куц навіть не придивилися до людей, що працюють біля ковадла, не звернули ніякої уваги на створені художником образи. Не сподобалась їм і «Сім’я вечеря біля хати», бо, бачите, селянська хата, коло якої зібралася родина за столом,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"