ГУМОР І САТИРА

Перець 1955 №21 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1955 / № 21 / Сторінка № 9

Перець 1955 №21 Сторінка 9. Володимир ОКУНЬ 1 У Безверхого Кіндрата Під залізним дахом хата, Є і пасіка й садочок, Та немає онучати. Син його живе у місті, Шле відкритки дуже рідко... Ось Кіндрат прийшов додому, А стара йому відкритку. Пише син: «Щоб вас провідать. Часу все невистачає, Та й Адалія, дружина, Від Жужу ні на хвилину Не відходить. Доглядає Так не всяк свою дитину». Що за диво? У старого Очі з лоба лізуть рогом: В нього є вже онучатко, Він не зна ж про це нічого, Ну, зажди ти, вражий сину! Ілюстрації БЕ-ША А ім’я таке дитині Дав, що важко й зрозуміти, Чи дівчатко, чи хлопчина. Пише радий дід записку: «Ти нам дав приємну звістку. Хай скоріше приїжджає Разом з Жоржиком невістка». 2 І коли «Побєда» світла Підкотила до воріт, Враз усмішками розквітли Нетерплячі баба й дід. Та виходить із машини Дама. Що за чудеса? На руках замість дитини Держить пещеного пса. Хоч старі й не розгубились. Не схилили голови, Цілуватись не рішились І звертались лиш на «ви». Ну, заходьте ж до хатини. Бо й вечеряти вже час. Чом, Одаріє, без сина Ви приїхали до нас? Та здивована до краю: Що ви? Я дітей не маю. Й розказала посивілим, Що медичний інститут Років п’ять тому скінчила, їхать з міста не схотіла, А синок їх тут як тут. Вийшла заміж. Не працює. Без дітей вільніше жить. Песик цю розмову чує Й на руках таким буржуєм Задоволений лежить. З Так з Полтави чи з Одеси (Я вам точно не скажу) У село приїхав песик Із чудним ім’ям Жужу. Кучерявий, куцолапий, Попід садом, в холодку,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"