ГУМОР І САТИРА

Перець 1956 №21 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1956 / № 21 / Сторінка № 3

Перець 1956 №21 Сторінка 3. Остап ВИШНЯ З НЕОПУБЛІКОВАНИХ ТВОРІВ Не зовсім чітко вже пам’ятається, куди саме малося подорожувати, чи в Америку до індійців, чи в Африку за слоновими іклами, леопардовими та лев’ячими шкірами, а подорожувати вирішено було обов’язково... Очевидно, спочатку треба було одвідати Ро-бінзонів острів, потиснути руки правнукам П’ятниці, потім після того висісти з човна на якомусь африканському березі, настріляти слонів, бегемотів, левів, леопардів та тигрів, подратувати патерицею крокодила, тюкнути на боа-констріктора, і вже аж тоді з слоновими іклами та з усіма звірячими шкірами майнути човном через Атлантичний океан до Америки, одвідати дядькову Томову хижку та подивитися, як «Яструб’ячий кіготь» здирає з блідно-лицих скальпи. Майн-Ріда й Фенімора Купера перечитано було геть чисто все, що було у волосній бібліотеці і в околишніх школах; траплялося іноді викрасти або випросити через покоївок книжку і в пана. Зібралися ми до Африки й до Америки спочатку були втрьох: я, Панько Верба й Омель-ко Канда. А коли постало питання, з кого буде «Яструб’ячий кіготь» дерти скальпа, вирішили взяти Сашка Кендюха, опецькуватого й неоковирного мамія, що його всі ми не любили, бо до школи він не приходив, а приїздив з хутора, і завжди на перемінні витягав із торби або ковбасу, або смажене курча, тоді як ми під-снідували хлібом з огірком або з цибулиною. Візьмемо Сашка! Як прийде до скальпа, ми випхаємо його, хай з нього деруть, у нього голова здорова і волосся цупке. Сашко погодився. Про скальпи ми йому, звісно, не говорили. Та Сашко був нам корисний іще й тим, що мав змогу набрати на дорогу сала, хліба, яблук і навіть грошей. Він нам признався, що знає, де баба гаманця свого ховає, а в баби було не менше, як п’ять карбованців! П’ять карбованців! Чортій-куди можна було заїхати за п'ять карбованців, та ще з своїм салом, хлібом і яблуками! Не в Африку, а за Африку можна заїхати за п’ять карбованців, аж отуди, де Суматра Ява Борнео Целебес Сандвічеві Ку-рільські Кольський Канін Апеннін-ський, як у географії ми заучували... Карти в школі не було, так учитель було як скаже: Починай зверху! 1 починаєш: Кольський Канін Скандінавський Ютландський Піренейський Апеннінський Балканський Тавричеський ілі ж Кримський. Півострови в Європі... Так само й з островами: Корсіка Сіцілія Сардінія! Ну, далі, вчитель натискає. Суматра Ява Борнео Целебес. Ну, далі! Кріт! І той... як там його... Берінговий пролив і той... Грин... Грин... Гринляска! Ставай у куток! Так що географію ми знали... Човна ми намітили вкрасти у діда Підситка в озері, дід Підситок там ятері становив, карасі ловив, уночі перетягти того човна до річки (Ташань річка зветься), попливти по Ташані до Ворскли, Ворсклою до Дніпра, Дніпром у Чорне море, ну, а морем там уже путь проста, як на долоні, у Дарданели, Босфор, з Босфору взяти трохи цабе у Ба-бельмандебську протоку, а звідти вже до Африки, «як до соломи». Сашко Кендюх понатягав уже паляниць, сала, яблук, сірників, солі... Все це ми поховали у глинищі за кладовищем. Був кінець травня. Одної темної ночі, коли вже дід Підситок повтикав на озері свої ятері, ми крадькома перетягли човна з озера на річку. Тої ж ночі ми задовго до світанку мали й чкурнути, та Сашко Кендюх ніяк не міг дістатися до бабиного гаманця, бабі чогось тої ночі не спалося, усе вона кректала та й кректала, і задрімала аж удосвіта. Доки Сашко пантрував бабу, ми з Паньком та з Омельком попереносили з глинища до човна харчі та сяку-таку одежинку. Уже зазорювало, коли прибіг, захекавшись, Сашко: Шість карбованців? вихекнув Сашко. Ого! огокнули всі…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"