Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1956 №05 Сторінка 3

Журнал Перець 1956 №05 Сторінка 3. Великі у нас успіхи, як сказав би оратор, на фронті охолоджування. Погляньте: взимку маємо свіжозаморожені фрукти, та такі, неначе їх тільки що зняли з гілки. Влітку маємо лід, який і сонця не боїться. Кожен розуміє, що найбільше потрібні холодильники харчовій промисловості. Але помічено, що начальники деяких главків Міністерства продовольчих товарів УРСР поставили в своїх кабінетах особливого типу, в яких заморожують не продукти, а... холодильники об’єкти. ГОЛОВПИВІВСЬКА БУВАЛЬЩИНА хто не пив він сповзе в котлован разом із своєю квартирою. Із главку прибуло нове розпорядження: підперти будиночок стовпами. Підперли. І повис жилець у повітрі, та й досі висить, а робота стоїть, бо якщо її вести далі, то будиночок розсиплеться. Отаке буває. В інших містах пересовують величезні будинки, а в Харкові не можуть пересунути одного жильця. Ні в кого невистачає на це сили. Насамперед у того ж т. Жили, який розпочав цю трагікомедію. У жовтні минулого року на Харківському заводі харчових кислот закінчили спорудження житлового будинку, але й досі ніхто в ньому не живе, бо невистачило 40 кубометрів дощок, щоб настелити підлоги. Коли ж цьому буде кінець? запитують керівників будівельно-монтажного управління «Легпромбуду». Не знаємо, відповідають вони. Ми вже самі ладні розбитися в дошку, але нічого не виходить. Так через одного невідселеного жильця заморожено будівництво 49-квартирного будинку, а через неповороткість будівельників не пускають жильців у майже готовий 12-квартирний будинок. Хто не чув про Березівські мінеральні джерела, березівської води, яка має в собі стільки корисних речовин, що їх перелік насилу вмістився на етикетці пляшки? Та-от заходить відвідувач до однієї з харківських їдалень і замовляє цю славнозвісну воду. Нема. зітхає офіціантка. - Як нема?! дивується відвідувач. Джерела за 25 кілометрів від міста, а у вас води нема? Заморозили воду, глухо відповідає офіціантка. Як заморозили, хто заморозив? Кажуть, що хтось там на заводі... Щоб назвати заводом Березівський завод мінеральних вод, треба мати дуже буйну фантазію. Тулиться це підприємство у тісній хижі, де й повернутися важко. І все ж таки й за цих умов завод дає щорічно до 18 млн. карбованців прибутку. А якби збудувати справжній, добре устатко- ваний завод, то прибутки зросли б до 100 мільйонів карбованців. Цілком природно, що господар Березівки «Укрголовпиво» свого часу вирішив саме так і зробити. Робота закипіла: склали проекте, привезли до джерел хитрі автомати, які самі миють пляшки, наповнюють їх водою, закупорюють і передають на склад. Почали будівництво. Як там воно не йшло, а за два роки збудували адміністративний корпус, житловий будинок і заклали фундамент самого заводу. Будівельники взяли розгін, щоб у цьому році закінчити будівництво, але їм підставили ніжку, вони спіткнулися і зупинилися. Підставив ніжку сам начальник «Укрголовпива» т. Кравченко. Цього року на будівництво не дамо ні копійки! повідомив він. А нове устаткування поставте в старе приміщення. У східній казці розповідається про те, як заклинаннями примусили величезного духа джінна залізти у пляшку. Нове устаткування, як його не заклинають, не хоче лізти у старе приміщення. Цінні автомати лежать просто неба, мінеральної води не розливають, а, навпаки, самі заливаються дощовими водами... Як ми вже сказали, на заводі збудували житловий будинок. Щоб його закінчити, потрібно ще 200.000 карбованців, а главк їх не дає. І виходить, що будинок є, а жити робітникам заводу ніде. Живуть вони у Харкові і навколо нього. Щоб добратися до своїх джерел, робітникам треба щодня витрачати багато часу й сили. На березівську воду великий попит, але дуже мало тече її до споживача. І тільки тому, що керівники «Укрголовпива» забули просту істину: що нині втече, того завтра не зловиш. БОРОДАТІ БУДОВИ Вас цікавить, як ми будуємо? О, тут є про що поговорити! кажуть у Міністерстві промисловості продовольчих товарів. Почнемо з наших бородатих будов... Так тут називають об’єкти, які, висловлюючись мовою офіціальних паперів, «перебувають у стадії будівництва» по кілька років. А таких «бородачів» у міністерстві дуже багато. Візьмімо лише об’єкти «Укрголовкондитера». Нові цехи Київської кондфабрики імені Карла Маркса будуються вже…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"