Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1956 №07 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1956 / № 07 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1956 №07 Сторінка 3. Джанні Родарі сучасний прогресивний італійський письменник. Особливої популярності набули його дитячі вірші. Сповнені теплим гумором, вони вчать молодих читачів любити мир, свободу, працю, жити в дружбі з усіма народами. Викриваючи паліїв війни, письменник майстерно користується засобами гострої сатири. Нижче друкуємо вірші Джанні Родарі в перекладі Миколи Лукаша. Поштові листівки з видами міст Купує в Італії кожен турист. Ось Рим Колізей, Капітолій і Форум, Мілан із славетним готичним собором, Ось Піза з своєю похилою вежею, Венеція краля з каналів мережею. Ось Генуя гавань, палаци блискучі, Неаполь затока, Везувій димучий... Чудово! Прекрасно! Розкішні види! А глянь за картинни чи так воно вийде? Чи справді в Венеції тільки й роботи Гондоли ганять і співать без турботи? Чи справді безжурні неаполітанці Тільки те й знають, що гулі і танці? Не вірю я чужим речам, А вірю я своїм очам. Дозвольте, синьйори, самому розглянуться На всі ті міста у натурі, без глянцю. Хай сам подивлюся. Хай сам я побачу, Кому як живеться, Хто скаче, хто плаче. Хай сам я узнаю, Хто як міркує, Хто діло робить, Хто байдикує, Хто на роботу йде, не снідавши, Хто спать лягає, не обідавши, Та ще й на камені на голому, Бо ніде прихилити голову... Погляньте і ви за картинки, синьйори, Картинки веселі, життя суворе. У третьому класі тверді лавки, Тут їдуть селяни й робітники; Ось дві бабусі, у них сусідка Якась весела дебела тітка; Вона без квитка провозить у кошику Півника-співника й курку-кокошку. У другому класі м’які дивани, Тут публіка «чиста» панки, міщани; Ось в окулярах інтелігент, А ось бідовий торговий агент, Снує без угаву між пасажирами, Сир рекламує якоїсь там фірми. У першому класі ноги задер Американський мільярдер: «Італія гарний, країна ол-райт! Скільки вам долар? Я забирайт». Та провідник йому чемно й поважно: «Пробачте, країна у нас не продажна». Здоров був, дідусю! Куди ти й відкіль? Ходжу по дворах я, збираю утиль. І що ж там зібралось у торбі у тебе? Та мотлох усякий, що людям не треба: Подерті ботинки, діряві галоші. Піджак безрукавий, штани без холоші. Щербатий чавунчик, Іржавий каністр, На самому споді воєнний міністр... Навіщо він здався, палій і громило? Хіба що на мило! В мене знаряддя висок і лопатка, В мене робота камінна кладка. Де…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"