ГУМОР І САТИРА

Перець 1956 №24 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1956 / № 24 / Сторінка № 3

Перець 1956 №24 Сторінка 3. Дід Мороз завжди діє всупереч логіці. Шанує тих, хто зачиняє перед ним усі двері і затуляє всі шпари, і добре б’є тих, хто відкриває йому доступ до всього. Проте, дід Мороз ще ніколи нікого не вдарив, не попередивши загодя. То жовтий листок під ноги чи на «Побєду» кине, то крупичкою білою сипне, то льодком калюжі затягне. Ждіть, мовляв, ударю? Цього року дід Мороз раніш звичайного з’явився на Чернігівщині. Захопивши за кум-панію свою дочку Білу Метелицю і сина Крижаного Вітра, подався він на Полісся. Старий вирішив заздалегідь обрати собі зручне місце для зустрічі Нового року. Від свого всюдисущого сина Крижаного Вітра і танцюристої дочки Білої Метелиці дізнався дід, що в селі Хоробичі, Городнянського району, є цілий ансамбль дударів з дідів, синів та онуків. Піду лишень до них у гості, вирішив дід Мороз До клубу, видно, потрапити не пощастить, бо там, мабуть, топлять так, що враз розтанеш Так я хоч під вікнами дударів послухаю і потанцюю. Підійшов дід Мороз до хоробицького клубу тихо, темно, замкнуто. Еге, сказав старий, та тут, видно, на мене не чекали! І, не кваплячись, увійшов до клубу прямо крізь стіну. Пройшовся по підлозі ковзанка Зазирнув у комірчину і пригадав: це ж я тут торік з бібліотекарки знущався: щоранку їй чорнило заморожував. Махнув рукавицею по струнних інструментах (колись за відмінну роботу гурт-ківцями одержані). Струни жалібно забриніли. Дід розпустив поли. Засвистів Крижаний Вітер, заграв на свою дуду. Разом з дочкою Білою Метелицею пішов дід Мороз у танок. Геть чисто все заморозила Морозова сім'я, ще й посміялася з хоробичан. Ха-ха, вони ще й торфу он навозили, думають у клубі топити. Та в ньому, куди не ткни, дірки навиліт: хоч управо, хоч уліво, хоч угору!.. А тепер гайда на Андріївну. Там, кажуть, клуб новий збудували. А піди-но, сину, на розвідку, подивись, що воно там насправді. За мить Крижаний Вітер доповідав уже: Пролетів я наскрізь той новий клуб. Там і зачепитись нема за що ні вікон, ні дверей? Ну, то завітаймо хоч до старого клубу! І на ньому замчище висить. Поткнувся я, було, у вікна, а там подвійні рами, шибки за-китовані, ще й папером обліплені. Та то не в клубі, промовила Біла Метелиця, то вікно сільради, вона з клубом під одним дахом. Ходімте, я вас проведу туди. В Андріївському клубі Морозова сім'я трохи перепочила і рушила далі на Кузничі. Обійшовши кругом обмазаний рудою глиною клуб, дід Мороз крізь шпари у фанері, якою було затулене вікно, пробрався до клубу. Крижаний Вітер шаснув туди через настовбурчений шиферний дах. Крізь розбиті шибки прошелестіла Метелиця, і всі троє заночували тут. Отак, без перешкод побував старий дід Мороз з дітьми у двох клубах села Петрівки у новому недобудованому, у старому необлад-наному, у клубах Бутівки, Солонівки, Півнів-щини... Бачте, діти, які клуби для нас…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"