ГУМОР І САТИРА

Перець 1956 №18 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1956 / № 18 / Сторінка № 7

Перець 1956 №18 Сторінка 7. ЛАДИСЛАВ Петрович Передерній, директор проектного інституту «Ді-прошахт», відсунув списаний аркуш паперу, поклав ручку і подивився на настільний годинник, що мав форму штурвала. Був обідній час. Владислав Петрович, заздалегідь смакуючи обід, подумав, що було б непогано по дорозі додому купити пляшку хорошого вина. Після недовгих міркувань він підвівся з крісла і попрямував до вішалки. Та не встиг директор надіти шляпу, як двері тихенько рипнули і на порозі з'явився середніх років чоловік у темноси-ньому костюмі. Дозвольте? сказав він, дивлячись на господаря кабінету гострими очима. Будь ласка, відповів Передерній, відчуваючи, що його бадьорий настрій зразу ж вивітрився. Чим можу бути корисним? запитав він, повертаючись до столу і знову сідаючи в крісло. Я чув, що у вас є вільне місце начальника відділу, сказав відвідувач, обережно присідаючи на стілець. Я хотів би запропонувати свої послуги. Так, так, нам потрібен начальник відділу, сказав Передерній, намагаючись пригадати, який це вже претендент на вакантну посаду. «Здасться, п’ятий», подумав він і вголос додав: Я підшукую підходящу людину... А ви що, тепер не працюєте? За сімейними обставинами змушений переїхати до вашого міста. Я попрошу вас заповнити анкету, з цими словами директор дав відвідувачеві бланк. «Ну, як мені підібрати того начальника відділу?» задумався Передерній, випровадивши гостя з кабінету. Він вийняв з шухляди кілька анкет, заповнених різними почерками, і почав їх листати. Ось Вікторов... За всіма даними підходить... але ж одна неприємність: звільнений за скороченням штатів. Значить, працівничок, мабуть, не дуже. Хто ж буде звільняти ділових людей? Або взяти ХОЧ би Петлицького... Раніше працював у Міністерстві хімічної промисловості, а тепер хоче перейти до нашого міністерства. Навіщо ж людині переходити з одного міністерства до іншого? Чим довше працюєш на одному місці, тим краще тебе знають, поважають. Логіка каже, що тому Петлицькому нічого стрибати з місця на місце. А раз людина стрибає, значить, має якісь грішки... Краще з ним не зв'язуватися... Буде спокійніше. Ну, а анкета Прунька мені зовсім не подобається. На перший погляд усе немовбито до ладу, але ж від нього тхне чимсь таким... У його біографії нема яскравої лінії... Навіть прізвище якесь не солідне, не серйозне. Здається, найкраща кандидатура Костянтинова. Людина в літах, великий виробничий стаж, має хороші характеристики. Тільки ніяк не можу зрозуміти, чому він і досі не одружений? Знову рипнули двері, і до кабінету, тримаючи в руці заповнену анкету, повернувся п'ятий претендент. Передерній узяв листок і сказав відвідувачеві, щоб той навідався днів через три. Коли за відвідувачем зачинилися двері, Владислав Петрович почав уважно вивчати анкету. О, та це птиця високого польоту! Кандидат технічних наук, має наукові праці. Буде хороший начальник відділу! Директор ще раз проглянув анкету і веселі вогники, які спалахнули було в його очах, почали загасати. А чи не занадто багато він знає? Зв'яжися з ним, так він у всі справи свого носа стромлятиме. Тут, мовляв, не так, а там треба інакше. Така веремія здійметься! Авторитет, чого доброго, почне підривати. Захоче козирнути своїми знаннями. Краще подалі від таких розумах. Я не проти них, нам розумні люди потрібні, але нехай вони працюють в іншому місці. Недбало кинувши анкету в шухляду, Передерній знову згадав про обід і зразу ж повеселішав. Проте радість його була короткочасною: не встиг він одягтися, як задзвонив міжміський телефон. Викликали з міністерства. Ми хочемо командирувати до вас спеціаліста на посаду начальника відділу, рокотів приємний бас. Чудовий працівник... Владислава Петровича аж у піт кинуло. Його думки замелькали, як вікна вагонів кур'єрського поїзда. Якась каверза... Чого це міністерство зацікавилось моїми кадрами? Там замислили щось лихе... Прийняти його значить, покінчити самогубством... Стежитиме за…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"