Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1956 №23 Сторінка 7

(Байки)
Перець 1956 №23 Сторінка 7 - Байки. ІІАсил» Імакитяоїо (1893 1925) ЗВІРЯЧИЙ МИР (БАЙКА) Лисиця скаржилась одна: І що за світ?! Скрізь ворогів стіна: Навіть рідня, навіть свої брати Зубасті на тебе вишкірюють роти. Куди не глянь всі дивляться, мов гади, Стоптать тебе, здушить, із'їсти раді... «Скажи, голубонько, за що ж така напасть? Адже ж сама нікому зла не робиш»? А як же, як же! Всім бажаю щастя, Ні на кого не маю злоби... «Але за що ж ненавидять тебе Й ніхто з братів, рідні тебе не любить?»... Та хто і зна. Хто зможе той скубе, А кажуть, що... за пазури та зуби... «А й справді, пазури в тебе нівроку, як ножі. І зубки теж, такі собі, нічого Зустрінешся дивись і кишки бережи... Хоч ними ти, звичайно, і не чиниш злого, Проте, коли б зробити спробу ти змогла Постригла пазури і зубки притупила»... Еге! мені, мабуть, ти конче хочеш зла Мене б тоді овечка кожна з'їла!.. «Не знаю, що робити з лишеньком твоїм Що робиш ти сама, щоб уникати зла?.. Що я роблю?.. Ловлю, давлю та їм... Лисичка смирненько відповіла... Англійський лис, французькая гієна, Американський лев і вся дрібна звірота Кричить по всіх газетах і антенах, Що всім їм мирно тільки жить охота. Розмови про роззброєння ідуть, А зуби й пазури ростуть собі й ростуть... ПРИВІТ ДЕМ’ЯНОВІ ЦВК означив революційні заслуги т. Дем’яна Бідного, робітничого поета, й нагородив його відзнакою Червоного Прапору. (З газет). Сотні й тисячі років поети На тисячі різних мов Пишуть октави, терцини, сонети: Про місяць, квітки, любов, Про дівчаточок ніжних, Про прекрасні душі поетів І ще про безліч різних Так само важливих і потрібних предметів... І кожна кудлата (чи голена) морда, Що злізла і преться іще «на Парнас», На «гору красивих і високих ідей», Дивилася згорда На нас, На «звичайних, буденних людей»... Чого не робили? «Співали», «учили», «Палили глаголем», «обливали слізьми», Нашу уяву Геть столочили Слинявими музами Наче отаву Кіньми... Але заявився на «їхні лани» Хтось із простим живим словом І сказав: «що пани то пани, А ми робимо світ новий. А ми знаєм: для того, щоб «відчувати красу» І «оспівувать дивні ночі», Треба їсти, ну, хоч ковбасу, (А ковбасу робить робочий, Що їсть (коли їсть) без ковбас). Так от ми і хочем Здобувати для всіх і ковбаси й Парнас. Єднайся, люде робочий! На Парнасі усі затуляли носи (Пахло дьогтем з мужицького возу). Фе! верещать ні краси,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"