Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1956 №23 Сторінка 5

(Друже Перче)
Перець 1956 №23 Сторінка 5 - Друже Перче. Мал. А. АНАТОЛЕНКА. Звичайно, автори можуть «мапропалую» цілувати «друг друга», тому що за цю нісенітницю вони одержали чималеньку суму! ...I раптом цілий залп неаполітанських пісеньок. І знову слова того ж Драгунського. Він і іспанець, він І Італієць, він і швеиь, і жнець, і на дуду грець! До чого ж спритний народ ці, пробачте на слові, «обробники»! А нашу пісню тут можна почути? запитав дід. Потерпіть. Ось видадуть на-гора ще дві кубінських, три бразільсьних, кілька аргентін-ських, а тоді і до наших доберуться. А тут, ян на гріх, знову іспанська пісня: «Потом его я с испуга Один раз поцеловала, Потом и другой и третий И счет даже потеряла». Фу! зітхнув дід Рудий Панько, недаремно поляки кажуть: «Цо занадто, то не здрбво!» Скільки ж можна зарубіжних?! Пора б І на цей бік рубежу перебратися... Досить, додав він, встаючи. Підемо туди, де вся ця каша вариться, де робляться ці пластинки! Виявляється, у Києві грампластинки випускає тільки Кагановичський райпромкомбінат. Які, вибачайте, пластиночни зволите випускати? запитав дід у начальника цеху т. Мардера. Ніяких. Уже чотири місяиі стоїмо. Працювали на Подолі, в халупі, схожій на кузню, випускали 600 тисяч пластинок на рік. Потім прийшла пожежна Інспекція і заборонила нам клепати на нашій музичній кузні.. Горіли на роботі? посміхнувся дід. Так, ледь і справді зовсім не згоріли. Тепер будуємо фабрику, яка буде випускати 5 мільйонів пластинок на рік. Таких, як ці?! жахнувся дід. Не знаю. Ми одержуємо гальваноматриці з Московського будинку звукозапису. А хто ж вам, пробачте, асортимент підказує? невгавав Рудий Панько. Виявляється, що Міністерство торгівлі Української РСР цікавиться лише кількістю проданих пластинок, а торговельні організації, щоб збільшити цю кількість, у заявках віддають перевагу низькопробним пісенькам, розрахованим на міщанські смаки. Не дивно, що в цьому році комбінат випустив 414 тисяч різних пластинок, в тому числі тільки 70 тисяч пластинок з записом народних пісень. Довгограючих пластинок, на які зараз підвищений попит, з українською музикою чи піснею зовсім нема. Тепер я розумію, сказав мудрий дід Рудий Панько І заспівав приємним голосом: «Ой, ти, дівчино, зарученая. Чого ж ти ходиш засмученая?» Тепер я знаю, чому вона ходить засмученая. Ніхто її в світ не випускає! А жодна ж компанія без цієї «дівчини» не обходиться. На Україні грампластинки, крім Києва, виготовляються у Львові, Харкові, Дніпропетровську І Одесі. Гальваноматриці вони одержують, згідно договору, від Кагановичського райпромкомбіна-ту. Куди не кинь, то клин! Львівська галантерейна фабрика (директор т. Мельник), яка виготовляє грампластинки, не замовила жодної матриці з українською піснею чи танцем. «Птани», «Фадо Фадильо» I «Піччі-ніні» загородили шлях дівчині моїй лереяслав-ці, козакові, який їхав за Дунай, і т. д. Читачі скажуть: про смаки не сперечаються. Це, звичайно, так, але смаки треба виховувати. Зайшли ми з дідом Паньком і в нашу респуб- І ліканську естраду. Якщо і проскакують у програмах Української республіканської естради українські пісні, то майже одні І ті ж, а багатющий скарб кращої в світі української пісні так I залишається «за кулісами». ...Сів пасічник Рудий Панько на поїзд Київ і Харків.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"