ГУМОР І САТИРА

Перець 1956 №22 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1956 / № 22 / Сторінка № 7

Перець 1956 №22 Сторінка 7. ЛЕТИТЬ ОРЕЛ, ЛЕТИТЬ СИЗИЙ... Де півень голосистий, де заводський гудок, а тут провісником нового дня є, як правило, телефон. Шахта № 3? Дзвонять з тресту. Доповідайте про становище за минулу добу. Записую... Хороший запис при ранковому рапорті гарантія того, що начальник шахти проведе свій трудовий день на високому рівні. Це значить, що він цілий день безвихідно сидітиме в кабінеті на другому поверсі шахтоуправління й відповідатиме на папірці, якими його щедро і рясно постачають і трест, і главк, і міністерство. Інша річ, коли при ранковому рапорті для хорошого запису невистачає «добичі». Тоді по телефону починають жваво й енергійно згадувати рідних, в основному по материній лінії... У такі дні начальник шахти Олександр Федорович Будика ладен крізь землю провалитися. До речі, він робить це не гаючись тікає в шахту. Та дивна річ: тільки-но він спускається в шахту, як його ім’я починають чомусь згадувати в сполученні з популярними авіаційними термінами. Олександр Федорович скоро приземлиться у вас, застережливо дзвонять з комутатора. Готуйтесь, братці! Олександр Федорович пікірує на третю дільницю... Заходить на четверту... Очевидно, це викликано тим, що під землею начальник шахти носиться з швидкістю реактивного літака. Олександре Федоровичу, зупиніться на хвилинку, хіба ви не бачите, що трапилось? Нічого не бачу. Посвітіть. Нічим: лампи «сіли»... А що ж ті ледацюги в ламповій роблять? А що їм робити, коли ви електроліту не даєте? Буде електроліт! Начальник шахти дістає блокнот і швидко записує. Сьогодні ж подбаю. Бачите записав. Ви й минулого тижня записували... Працювати треба, а не молоти язиком! огризається начальник. І вперед. І далі. На максимальній швидкості. Чий комбайн? Яковлева? Ах ви ж трам-тара-рам!.. Вчора півдня простояли, і сьогодні стоїте! Вчора нам кріплення не доставили. Сьогодні не подають порожняку. Зарізав мене цей транспорт! стогне Олександр Федорович і знову хапається за блокнота. Сьогодні ж викличу Мозерського. Він у мене сам замість електровоза порожняк возитиме. От побачите! Коли? Ви вже не вперше погрожуєте! Тепер я не забуду! Бачите записав. І знову далі, наче його вихорем підхопило. Потім ще одна коротка зупинка біля транспортера, де порпається помічник машиніста вугільного комбайна Петро Файчак. А тут що? Натяжну головку зірвало. А ви механіку заявляли? Ще п’ять днів тому. Але ж ви й самі знаєте, як Жибиленко на діло спішить, його в шахту й лебідкою не затягнеш. Нічого, я його затягну! Він у мене заспіває!! Ось тільки запишу... А де тут у вас напитись можна? Де вода? У вас у блокноті... Ні, не в цьому. У старому. Ще у вересні, здається, ви собі щось записали про бачки з питною водою. А де вони? Загубив я десь свій старий блокнот. Та вода дрібниця. Зараз у нас основне до-бич. Давайте, товариші, натискуйте! А сам ноги на плечі й на першу дільницю. Аж на душі йому полегшало, коли побачив, що там робота кипить. Правда, комбайн тремтить, рипить, скрегоче розхитаними зубами. Олександре Федоровичу, звертається до начальника шахти машиніст. Завтра неділя, може, поставимо комбайн на профілактичний ремонт? Чуєте, як стогне? Яка там ще профілактика? Який ремонт? Ви хіба не знаєте, що у нас робиться з планом?! Техніка ж пропадає! Майте серце... Техніка для того й існує, щоб добич давати, план виконувати! Отак, «підганяючи добич», літає Олександр Федорович Будика згори вниз і знизу вгору. А люди йому вслід тільки головами хитають... МІЖ НЕБОМ І ЗЕМЛЕЮ Про те, куди сягнув у своїх польотах Олександр Федорович, йшла мова вгорі, у нарядній. Товариші, звертався до гірників Василь Микитович Білан. Ми недодали країні понад 20 тисяч тонн чорного золота. Це великий борг... Але ми, товариші, маємо всі можливості найближчим часом ліквідувати заборгованість. Для цього треба, щоб кожен із нас працював з ентузіазмом, з любов’ю до справи, одним словом, з душею! Як, приміром, наш голова шахткому... кинув хтось. По нарядній прокотився притишений сміх. Та чомусь непомітно було, щоб це вразило промовця. Незважаючи ні на…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"