Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1956 №10 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1956 / № 10 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1956 №10 Сторінка 5. Мал. Л. КАПЛАНА Мал. С. САМУМА. ЙОГО ПЕГАС Чого ви розкричалися? А ще плакат виставили. Причому тут плакат? Він у нас для продажу! Дніпродзержинсьна ГЕС... Що така будова на Дніпрі передбачається планами шостої п’ятирічки, газети сповістили 15 січня. А через 13 днів, 28 січня 1956 року, на будівництві вже працював перший екскаватор, і машиніст екскаватора Юрій Ворошилов вийняв перші кубометри придніпровського піщаного грунту. За мінімально короткий строк будівники нової ГЕС багато встигли зробити. Вони створили на Дніпровській заплаві штучний острів І змонтували потужну підстанцію для живлення землесосних снарядів. З кожним днем зростає технічна і промислова база будівництва. Вже стали до ладу механічні майстерні з токарними, свердлильними та іншими верстатами, кузні, арматурний двір. Вже біліють двоповерхові кам’яні будинки їдальні, адміністративного корпусу... Вже навіть прокладено залізничну колію від станції Дніпродзер-жинськ до району основних гідротехнічних СПОРУД- КОЛІЙНІ «ОБХІДНИКИ» Колію прокладено... А механізми, будівельні матеріали, металоконструкції, як і раніше, перевозяться тягачами й автомашинами. Мал. К. АГН1ТА Поговоріть ви з директором. Не дає нам кімнати для червоного кутка. Он як... Та я з ним після цього й розмовляти не хочу! Чому? Така вже в нас «залізна дорога», посміхаються гідробудівники, від порога до порога. І справді, коли б гідробудівники возили вантажі своєю залізницею, то машиністові поїзда довелося б зробити першу зупинку перед порогом тітки Даші. Тут колія обривається. За тітчиною хатою вона починається знову й упирається вже в поріг хатини дядька Степана... Кілька таких хаток стоять на трасі залізниці. Обминути їх неможливо. їх треба перенести. І держава відпустила на це кошти та матеріали. Залишилося визначити: куди переносити хатки і де тимчасово розмістити сім’ї, що мешкають у цих хатках. Коли поткнулися до голови виконкому Дніпродзержинської міськради т. Смирнова, він замахав руками: Я це я, але хата не моя. Робіть з хатками, що хочете... Минають тижні, місяці. Вантажів дедалі прибуває більше, а вивезти їх в район будівництва неможливо. Семен Сергійович Смирнов вибив будівельників з колії. Вже вони буквально оббили поріг кабінету голови міськради, а переступити поріг тьоті Даші й досі не можуть. Семен Сергійович Смирнов тільки те й знає, що обіцяє, запевняє, утрясає... ДЕСЯТОЮ ДОРОГОЮ Є ще один поріг, який заважає дніпробудів-цям. Це той, через який треба переступати, за-ходячи до кабінету начальника Дніпродзержинської автотранспортної контори (АТК) т. Гаркуші. Кожного дня між начальником і представниками Дніпробуду відбувається такий діалог: То як? Ніян. Нема? Не видно. А скоро? А то вже, як він... І Дмитро Павлович Гаркуша виразно показує пальцем угору. Дніпробудівці знають, що він має на увазі міністра автомобільного транспорту І шосейних шляхів УРСР Михайла Федоровича Довгаля. Ще в лютому Михайло Федорович одержав урядове завдання поповнити гаражі Дніпродзержинської АТК ЗО самоскидами і 10 звичайними вантажними машинами для роботи на будівництві ГЕС. Урядове завдання міністр одержав, а виконувати його не поспішає. Зваживши на таку мобільність міністра автомобільного транспорту, дніпробудівці обійшли його десятою дорогою, подалися до РРФСР і там, аж в Іваново, заарендували потрібний автотранспорт. Самолюбство Михайла Федоровича Довгаля від цього анітрохи…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"