ГУМОР І САТИРА

Перець 1956 №17 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1956 / № 17 / Сторінка № 5

Перець 1956 №17 Сторінка 5. Спитай скотину, вона на* вчить тебе. Книга Іова, глава 12. с чистішого ЬОГОДНІ мене перевели в камеру № II. Звідси більше не переводитимуть. Камера простора, й ви можете не боятися, що я весь час писатиму про любов. І проте! О святі спогади, мого щонай-кохання, простіть мене! Я падаю навколішки, простіть мене! Ви знаєте, як забилося моє серце, коли ви дали мені букетик на спогад про наше кохання; воно забилося так, що в ту хвилину я повірив Гейне, який запевняв, що в його серці сидить капельмейстер і одбиває такт; повірив Шанчаніну, який твердив, що в серці у нього дзвони. Ох, у той момент мені показалося ще більше, мені показалося, що в серці моєму ціла дзвіниця, на якій дзвонять в усі дзвони, і сидить там не капельмейстер, а справжній тамбурмажор. Та ви й самі пам’ятаєте, як затремтіли мої руки від хвилювання, коли ви передали мені букета, де були зібрані квіти, які вразили мене багатством фарб. Але букет був прекрасний не тільки багатством фарб, а ще й тим, що в ньому були зібрані квіти, що символізують «віру, надію, любов», тобто ті три принципи кохання, які вирізують на перснях, малюють на ярмаркових пряниках, фарбують на великодніх яйцях і які, крім того, викарбувалися у моїм серці. Але, люба, на моїй душі нема гріха в тому, що ваш букет зник, гріх цей падає на весь волячий рід. Я прикріпив ваш букетик на вікні поміж гратами, бажаючи злютувати воєдино моє кохання й тугу, цього в той момент прагнула моя душа. Справді, коли хрест символ віри, якір символ надії, а серце символ кохання, то навряд чи що може краще правити за символ туги, ніж тюремні грати. І уявіть: вранці до мого вікна підійшов віл. Повірте мені, що це був незвичайний віл, своїм серйозним виглядом він одразу завоював моє довір’я, якого він, однак, не виправдав. Віл підійшов до вікна і жадібно заволодів букетом, що його ви мені подарували, як спогад про наше одвічне кохання, і я на власні очі мусив був бачити, як віл жував мою віру, любов і надію. Воно, звісно, і віру, і любов, і надію дуже часто пережовують, проте, хай буде проклятий увесь волячий рід! Я клянусь вам, що ніколи не доторкнуся до волячого м’яса, моя ненависть іде далі, прокляття переходить з батьків на дітей, і я клянусь вам, що не їстиму й телятини, навіть коли це буде холодна телятина з майонезом. Але це ще не все. Я піду ще далі. Я притягну його до відповідальності, а чому б і ні? Я, щоправда, не знаю жодного параграфа, що забороняв би їсти букети, але він іззів доказ, іззів вексель нашого кохання, тобто знищив зобов’язання. І я складаю протокола допиту: «Почато в Пожаревацькій тюрмі, в камері № 11». Хто ви і як вас звуть? Віл мовчить. Віл мовчить, і це мовчання доводить мене до сказу. Хто знає, чи не було тут волячої змови? Говори ж, воле, твоє мовчання доводить мене до відчаю, говори! Ти будеш не перша скотина, яка заговорила, яка дещо зрозуміла. Адже ослиця з Ветхого завіту зрозуміла погляд ангела - післанця божого й притиснула до стіни Валаамову ногу, що їхав на ній; мізерний гробак зрозумів глас господній і прогриз гарбуза, що виріс над головою Іона; так зрозумій і ти ж, воле, зрозумій, мова йде про моє кохання, про моє найсвятіше кохання, а точніше кажучи, про букет, що тепер перебуває у тебе в шлунку, а колись пахтів на її грудях. Такі переконливі докази примусили сивого вола замукати, і я зрозумів, що він згоден од-повідати на запитання. Отже: Хто ви? Віл. Цього замало. Кажіть точніше, хто ви? Державний віл. Ваша спеціальність? Віл. Браніслав НУШИЧ (1864 1938) видатний югославський драматург і гуморист. Браніслав НУШИЧ (УРИВОК) Цього також замало. У нас є воли всіляких спеціальностей. Кажіть точніше! Я вожу воду. Що роблять ваші батьки? Мою матір спіткало нещастя. її шкіру натягли на барабана, очевидно, за несплату податків, а з батьком було ще гірше. Не знаю, чи втручався він у політику, але три чи чотири роки тому при зміні уряду йому прикрасили роги, вимастили всього червоною фар- бою, уквітчали гірляндами квітів, і він веселився до десяти годин ранку з прихильниками нового уряду, а потім його зарізали, засмажили і ті ж таки прихильники залюбки його пожерли. Стривайте, спочатку треба записати прикмети:…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"