Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1957 №02 Сторінка 2

/ Перець /Журнал перець / Рік 1957 / № 02 / Сторінка № 2
Перець 1957 №02 Сторінка 2. ХАЗЯ ЙСЬКЕ ОКО Це сінокосарка... А може жатка? Кому краще знати?! Я ж її сам тут залишив. КАЛЮЖА І МОРЕ Калюжа плаче: «Сохну з горя... Ну, чим, скажіть, я гірша моря! В мені вода, і в нім вода. Що берег нижчий, не біда. Я також небо відбиваю, У дні погожі теж палаю... Так в чім же річ, скажіть мені!» Тут річ. Калюжо, в глибині. Ол. МАЛІН. Переклад з російської. ПОЕТ-ІНВЕНТАРИЗАТОР В колгосп заскочив на момент І оспівав негайно Увесь колгоспний реманент Від вил і до комбайна. Про вівцематок написав. Про силос, про полову. Про поголів'я... І Не сказав Лиш про людей ні слова. П. РЕБРО. м Запоріжжя. Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце. (Українська народна приказка). Давно, давно, ще за царя Панька, коли була земля тонка, у нас на Україні молодь розважалася дуже веселою грою: хто краще збреше. Зійдуться, бувало, в неділю парубки з усього хутора, посідають на колодках і давай: Ану, хлопці, хто найкраще збреше?! Ану, хто серед нас найкращий скоробреха? Господи, скільки ж на тих грищах реготу та веселощів було! Скільки дивовижних небилиць видумувалось, скільки страхітливих «істинно правдивих» бувальщин розповідалося! От побий мене нечиста сила, коли брешу! Ось вам хрест святий, своїми очима бачив! Пальму першості учасники гри віддавали тому, хто в цьому безгрішному змаганні виявляв найбільше фантазії І несусвітної вигадки, хто брехав наче на цимбалах грав Повторюємо, так розважалася молодь ще за часів царя Панька, а пригадалося це тому, що подібні змагання брехунів, як виявилось, І тепер проводяться багатьма органами жовтої буржуазної преси. Зберуться з усього капіталістичного хутора «парубки» з продажними перами, посідають на колодках своїх редакцій, і починається: Ану, джентльмени, хто дужче збреше! Ану, хто з нас найкращий скоробреха! Давай, давай, братця, хазяїн вимагає чогось неймовірного, запаморочливого! І починається безсоромна, безсовісна гра, починаються осатанілі змагання за лаври, за найбільший хазяйський маслак. Англійські газети «Ньюс кронікл», «Дейлі мейл», «Дейлі міррор», а слідом за ними І вечірні тегеранські газети «Паосте Техран» І «Тейхан» до найостаннішого часу в цих змаганнях пасли задніх. Кожного разу їх обставляли, як хлопчиків, досвідченіші, спритніші в цьому ділі «парубки» скоробрехи з багатьох американських газет, особливо, коли хазяїнові потрібна була найогидніша брехня про «залізну завісу», про «радянську агресію» та інші нісенітниці. Вони, не моргнувши оком, одним махом ліпили иайнеймовірніші брехні і побрехеньки. Сказав хазяїн: «Подати утку про єврейські погроми в Києві!» трах-бах I є така утка. Звелів хазяїн: «Подати звіт про вшанування киянами понившого в бозі Симона Петлюри» р-раз і є звіт з усіма подробицями I деталями «народних маніфестацій» на Хрещатику. А ось у лондонських і тегеранських брехунів-суперників явно бракувало вигадки, фантазії і кебети, особливо в брехнях про нашу Радянську Україну. Та що в нас гарбуз на плечах, а не голова? Та невже…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"