ГУМОР І САТИРА

Перець 1957 №13 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1957 / № 13 / Сторінка № 9

Перець 1957 №13 Сторінка 9. 18 листопада 1956 року, в день відкриття полювання, поблизу села В’юнище, Переяслав-Хмельницького району, зібралися сорок і три мисливці. Крім місцевих, були тут київські, бориспільські і переяславські слідопити. Підготовка до відкриття проходила на високому рівні, бо матеріально-технічна забезпеченість мисливців була виключною. Кожен мав при собі щонайменше тижневий запас набоїв і триденний запас харчів. У числі перших, як воно й годиться, на місце збору прибув бригадир в’юнищанських мисливців Олексій Семенович Тритуз. Оглянувши товаришів по зброї, бригадир приступив до діла. Він вишикував стрільців-молодців у довгу шеренгу і кожному вручив по маленькій книжечці «Правила полювання». Знати так, як діди та прадіди ваші «Отче наш» знали( сказав бригадир. Проробкою книжечки, займетесь дома, як будете одяг на печі сушити. А зараз запам’ятайте найголовніше: дозволяється за день полювання вбивати лише двох чуєте? двох зайців. І точка. Попойняли? Допойняли! гаркнули стрільці-молодці так дружно, що аж луна покотилася. Бригадир почав давати останні вказівки: Бойовий порядок цеп! Інтервали 50 метрів. Наступати в напрямі до Дніпра! Старанно обшарюйте кожен кущик, заглядайте під кожну грудку... Полювання почалося... Та, як видно, доля повернулася до стрільців-молодців спиною. Наступ, як кажуть військові люди, захлинувся. Десь опівдні дійшли аж до Дніпра, а ніхто і заячого хзоста не побачив. Зробили перекур. Після перекуру вдарились на село Городище. Тактику змінили: тепер наступали в два ешелони. Посилили спостереження. Обнишпорювали всі ліси й переліски, долини й видолинки. Повз пильне мисливське око навіть миша не проскочила непоміченою. А от зайця ніде не бачили. Де дівся куцохвостий? дивуючись, питали один одного. А лисиці? А борсуки? А єноти? А?.. А?.. Нічого не було. Колись я по чотири-п’ять зайців за день убивав... Без собаки! згадував «старі добрі часи» завзятий мисливець і рибалка Микола Шпиталь. А може, вони й тепер є, та десь поховалися? Може, окопалися? висловив припущення бригадир. Могло буть, погодився Шпиталь. А могло бути й те, що вони зовсім евакуїрувалися. За Дніпро! Хоча й там є мисливці, та, може, не стільки, як у нас. Як би там не було, а додому всі стрільці-молодці поверталися з порожніми торбами. Кожен був страшно роздосадуваний і кожен кріпко-кріпко думав: Ну, чому ж все-таки немає звіра в чудових лісах Переяслав-Хмельниччини? Чому? Нещодавно мені довелося побувати у тих воістину прекрасних лісах переяславських. Цілий день я провів серед чудової природи. І хоч на галявинах вже красувалися перші квіти і весело щебетало птаство, я був засмучений. Не сходило з думки оте безодвітне запитання, з яким ДРУЖЕ ПЕРЧЕ! Пам'ятаєш оту бабусю, яка хотіла забагатіти та й «підсипала куріпочку, щоб вивела діти»? В історії про бабусю розповідається, що курчат вивелося всього троє, бабуся стала їх заганяти і при тому: одне затоптала, на друге спіткнулась, а на третє впала. Так-от, задумало правління колгоспу ім. Леніна в Семипілках, Броварського району, забагатіти. Взяло воно позичку півтора мільйона карбованців і почало будувати птахофабрику. Та не так сталося, як планувалося. Фабрика мала бути готовою 7 березня минулого року, а не готова ще й сьогодні, в 1957 році. Ні обласне управління по будівництву в колгоспах, ні правління колгоспу на підрядчика будівельний трест № 26 не натиснули, й недобудована птахофабрика так і стоїть без руху. Правда, не можна сказати, що зовсім без руху. Дещо там рухається. Минулого року купував колгосп курей-несучок на стороні, а недобудована фабрика, пущена в експлуатацію без половини цехів, дала збитків на 69 тисяч карбованців. ПОтїіиПза Ь зпорядженням голови колгоспу т. Черепахи недобудо-в йїЧяіЯхофбЬрику завалили картоплею. л К'урч ?ач з іфтоплі, звичайно, не повилуплювалися, зате облупилися етічи та понівечилося обладнання. І -Вач Нерче 1 як І хазяйнують у Семипілках так, як ота горопашна гся у т V Д пВ- МАСЛОВ- КиТвлк -область. восени поверталися додому мисливці. Справді,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"