Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1957 №15 Сторінка 7

Перець 1957 №15 Сторінка 7. НЕ ПРОРВАВСЯ НА ПАРНАС) В поважний видавничий дім Про муху вірші хлопець носить... Із мухи виріс дивний «Зїм», Тепер ходити пішки досить! Масивний перстень на руці, Як у артиста (з бенефісу!), Приємний усміх на лиці, Як у артиста (під завісу!). Він сипле вірші, мов з мішка, Про кнцьку-мишку, й знов про муху (З Чуковського про цокотуху), А дещо в нього з Маршака... Не віриться, що пішака, Як я завжди, він мчав щодуху! Щоб виїхати на Парнас, А не плуганитися пішки, Тепер є «ЗІМ»! Наш Опанас До шофера: Бери за віжки! (Так зве дотепно він кермо). Вершину слави ж беремо! А справа, бачите у тім. Що на високу ту вершину В старі часи І в нашу днину Талант вивозить, а не «ЗІМ»! Олекса ЮЩЕНКО. І мчить в потік, щоб злитись з ним. Співа йому: лю-лю... Напевне, так же і в твоїм Прорвалось в серці льодянім Оте: люблю... люблю... М. МАСЛО. «Струмок». .Тьох-тьох, лю-лю! Я оцей гайок люблю! Голос без жалю ввіллю У струмок! Лю-лю, лю-лю! 0. ЮЩЕНКО. «Соловейко». (Тьох-тьох, лю-лю!) Я так люблю (Шу-шу, ші-ші!) Писать вірші Хоч так, хоч сяк, Та абияк. Тьох-тьох, лю-лю! У друк даю Добро своє. Бо рими ж є! В. КОЛІСНИК. с. Яланець, Томашпільського району. Вінницької області. Але, невизнаний, зачах. Його книжки щурі та миші Тепер читають по кутках. В. ЛУЧУК. Водичка, патока і лак Оце й уся його палітра. А як з вогнем? З натхненням як? Це все пусте, аби півлітра! До нас, мій друже, серце май. Холодні ми печи залізом, Коли бездари убивай... Та тільки крил нам не підрізуй. Антон ШМИГЕЛЬСЬКИЙ. м. Львів. Вік вивчав завзято Кандидат Заноза, Чи потрібне п’яте Колесо до воза І рішив на старість Цю проблему просто: «П’яте дійсно лишив, Та потрібне ш о с т е»... Він книгам своїм такі назви дає: «Дніпро»,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"