Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1957 №15 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1957 / № 15 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1957 №15 Сторінка 5. Мал. С. САМУМА ІТЕРАТОРА і ШМЖ У десятому класі Волицької середньої школи йшов урок російської літератури. Викладач Олексій Йосипович Воронков з захопленням говорив про художні твори, в яких яскраво змальовано дорогий кожній людині образ жінки-матері. Він згадував імена Горького, Фадєєва, Островського... Такі приклади, говорив учитель своїм вихованцям, можна знайти не тільки в художній літературі, а й у житті... Раптом, не закінчивши уроку, Воронков поквапливо вийшов з класу. Крізь вікно учні бачили, що до школи йшла якась бабуся, дехто навіть знав, що це мати учителевої дружини, Марії Яківни Чечужко, що викладає в тій же школі українську літературу. Мабуть, зустріти стареньку побіг, вирішили десятикласники. А коли пролунав дзвінок на перерву, учні стали свідками такої сцени. Відчинилися двері учительської, і звідти Воронков випхнув матір. Тут же, в коридорі, на очах у дітей, він почав ображати її, бити. Коли б не завуч т. Горбик, який схопив Воронкова за руки, хтозна, чим закінчилась би ця історія... Учні відвели стареньку до чужих людей. Тут вона змушена шукати притулку, бо дочка і зять вигнали 77-річну матір з хати... Суд, до якого звернулась мати, зобов’язав «дітей» виплачувати їй певну суму на утримання. М. Я- Чечужко і О. й. Воронков певні, що вони тепер цілком виконують свій обов’язок перед матір’ю. їм уже ніхто і ніщо не заважає займатися художньою літературою. Совість? Але це, на їх думку, суто літературний атрибут. У своєму житті вони з такою штуковиною не зустрічались... р. живиця. Київська область. Я виведу цього підлабузника на чисту воду!.. І таки вивів... НЕПОСПІШАЙБУДИ Під час поводі на річці Сейм голова Батуринської райспожив-спілки т. Леоненко раптом зарепетував: Рятуйте! Р-я-т-уйте! Оскільки т. Леоненко сидів не у воді, а у своєму кріслі, ніхто зразу й не второпав, кого і від чого треба рятувати. Крейду, вапно... їх рятуйте! вніс ясність голова райспо-живспілки і почав дзвонити комусь телефоном... Але, не покладаючись на телефон, т. Леоненко скочив з крісла і подався на місце пригоди до річки. Річка гула. Річка вирувала. Річка кипіла. Хвилі Сейму злизали 160 тонн вапна та крейди, покинутих і забутих на березі. Це вапно і ця крейда належали райспоживспілці. Прослідкувавши за тим, як крейда та вапно пішли за водою, т. Леоненко повернувся до свого насидженого місця, сів і тяжко-тяжко зітхнув. Подумав, мабуть, про те, що доведеться відповідати за таку неприємну пригоду. Не доведеться... втішили його працівники бухгалтерії. Щось зробимо... І зробили: списали 120 тонн вапна і 40 тонн крейди. Списали, очевидно, не на усушку, бо хто ж повірить, що у воді могло щось усохнути. Г. КИРИЧЕНКО. Чернігівська область. Начальник будівельного управління № 1 т. Юдін…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"