Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1957 №12 Сторінка 3

Перець 1957 №12 Сторінка 3. «Іще раз, та ще раз... Постигнем... Та ухнем!» лунало І навесні І восени минулого року з вікон Волинського обласного будівельного тресту. То керуючий трестом т. Петров та головний Інженер т. Олефір здавали в експлуатацію закінчені об’єкти. Аж 17 об’єктів «виухкали» вони... Щоправда, за планом слід було здати тридцять три. Однак, І сімнадцять не жарт, якщо подумати, з якими труднощами доводилося ті об’єкти спихати з РУК. Найбільшого клопоту завдала керівникам тресту баня. Ще лучани тільки мріяли паритися в новій, добре обладнаній бані, а в керівників тресту вже чуби були мокрі. Адже строк здачі бані в експлуатацію був такий непевний, так часто переносився... Але розповімо все по порядку. Будувати нову баню розпочали в 1953 році. Спочатку роботами керував виконроб Векслер. Не минуло й року, як Векслера змінив Ле-вицький, а ще за рік виконробом став Кашлерук. Виконроби мінялися, а баня все не топилася. Лучани не втрачали бадьорого настрою. Те, що виконроби переплигують з об’єкта на об’єкт, дурниці. В обласному будівельному тресті свій стиль: там не люблять, щоб виконроби довго затримувалися на одному об’єкті, поростали мохом. Г оловне підвести під приймальний акт «об’єкт». А чи його один виконроб під нього підводить, чи десять до цього нікому діла немає Словом, напередодні нового, 1957 року баню затопили. Валом повалили лучани до нової бані, та кожен з віничком, кожен з усмішкою на устах. Однак, передсвятковий настрій їхній було несподівано зіпсовано. Споруджуючи двоповерхову баню, будівельники поставили в ній лише... дві ванни. Про парню зовсім забули. А труби, якими мала бігти вода, геть позабивали вапном. Правда, керівництво тресту тут же урочисто пообіцяло най» ближчим часом усунути всі недоробки. Пообіцяло, одержало підписаний акт про те, що «об’єкт» прийнято, й одразу ж про обіцянки забуло. І знову залунало знайоме: Гей, ухнем!» Це готувалися до здачі чергові «об'єкти». На шостому будівельному майданчику споруджується сорока квартирний, п’ятиповерховий будинок. Кілька робітників прорубують дірку в глухій стіні. Що ви робите? здивувалися ми. Вносимо поправки до проекту. тт. Будівельники натиснули веселіш і в стіні з’явилася діра завбільшки з вікно... Як виявилося, цей будинок почали споруджувати, коли проект його ще не був остаточно перевірений І погоджений. А коли І перевірили, І погодили, то побачили, що в проекті одне, а збудували інше Не ламати ж увесь будинок. Краще вже стіни попробивати... От і довелося вносити поправки в проект не на папері, а на будинкові. Ще більша несподіванка чекала нас на вулиці Ковельській, на будівництві чотириповерхового будинку гуртожитку робітників облбудтресту. Узимку, коли центральне опалення не було ще змонтоване, а строк здачі об’єкта наближався з катастрофічною швидкістю, у тресті вирішили терміново провести всі оздоблювальні роботи, в тому числі й штукатурну. Поспішали так, що забули про будь-які технічні правила роботи в зимових умовах. Та от пригріло сонечко вся суха штукатурка покоробилася, попсувалася. Ціла гора її з’явилася на об’єкті. Десятки тисяч карбованців лягли під тією горою. Зібралися вранці, як звичайно, директор Луцького міського Будинку культури, художній керівник, методист по танцях та бухгалтер I занудьгували. Читав я у Остапа Вишні... колгоспні сторожі бугая піднімали... Тільки, де ж ти того бугая дістанеш?.. зітхнув художній керівник. До найближчого колгоспу…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"