Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1957 №17 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1957 / № 17 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1957 №17 Сторінка 4. ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ ( Мал юнок-байка) Мал. М. ЛИТВИНА (Харків) ДРУЖЕ ПЕРЧЕІ РЕМОНТНА Було колись на світі сіре козеня. Побігло воно легковажне гуляти в ліс. І догулялося до того, що залишилися від нього лише ріжки та ніжки. Так співається у дитячій пісеньці. А от, що насправді відбувається. Була у нас, у колгоспі ім. Сталіна, Вище-дубечанського району, автомашина-полутор-ка... І віддали ми її в Дарницьку міжрайонну ремонтну майстерню, щоб замінити радіатор. Бабусі колись повезло вона одразу знайшла ріжки та ніжки від свого козеняти. А от наш представник спочатку мав забрати машину 1 лютого, потім 8 березня, далі 1 квітня перед сівбою, згодом після сівби 10 травня, та так і не забрав. І от, нарешті, показали йому і майстерні старезну раму і сказали, що це наша машина і що буде вона готова десі літку. не сказали, якого року. А поцікався-но, Перме, чи не" вовчик-бра-тік керує тією Дарницької міжрайонної ре- Й монтною майстернею? -' 4-. ПРАВЛІННЯ КОЛГОСПУ Київська область. Торік Станіславський облвиконком зобов’язав Делятинський лісгосп видати колгоспам Коршівського району 500 кубометрів ділової деревини. Частенько їздили представники колгоспів у Делятин. І телефоном дзвонили директорові лісгоспу Шевчукові, але ніякого діла з діловою не зробили. Правда, колгоспові ім. Сталіна було виділено 25 кубометрів лісу. Колгосп і гроші заплатив, а матеріалу так і не одержав, бо настав новий рік, і Шевчук колгоспові сказав: А тепер ваш наряд пропав. ЛЮБИЙ ПЕРЧЕІ От тобі загадка, спробуй відгадати: всіх лев і не не віл, а йцтва Коро-«Чет ерта п’яти- лякає, а сам Ну, що Так знай тигр, не звичайни стенської річка». Як і більшість столів, він на звіра не схожий, але всіх лякає своїми щілинами, тріщинами, сучками і неоковирними деталями. Що нічого но хоч би з нього дуже рвати. Якщо у сг «Четверта п'ятирі го у кабінеті' 9с стіл, ми тому здримо... 4 він не боїться, вид-того, що шухляду з ИЙ же ДИЧ. ПРО ВАРЕНИКИ 3... ЛЮПИНУ Чи зустрічали ви, друзі, людину, яка б не любила вареників? Не доводилось? Отож і ми кажемо, що таких людей на світі не буває. От уявіть собі: ви сидите за столом, перед вами макітра з варениками, а біля неї величезна миска сметани. А вареники парують, парують... Кажете годі, бо й так уже слина котиться?.. Бачимо, що ви, шановний Давиде Миколайовичу, і ви, дорогий Семене Макаровичу, теж дуже любите вареники. Тільки біда, що вони рідкі гості на вашому столі. У чому ж причина? Скільки там того діла зліпити і зварити вареника? Взяв білого борошенця, яєць, сиру, сметани... Ага, питаєте де оте все взяти? Кажете, що земелька пісна, не родить. Співчуваємо. Земля у Плужнянському районі не та, про яку кажуть: «встроми голоблю дерево виросте». Ні, земля поліська піщана, безструктурна. І хоч дощів випадає вдосталь не тримається вода в грунті, на той світ просочується та ще й забирає з собою поживні речовини. Такій землі треба давати гною, гною! Ага,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"