Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1957 №03 Сторінка 7

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1957 / № 03 / Сторінка № 7
Журнал Перець 1957 №03 Сторінка 7. Одного базарного дня на вулицях Острога з’явилася людина з кошиком на плечі. У тому кошику ще ворушили жабрами коропи. Людина раз по раз зупиняла прохожих і питала: Де живе Ясак? А ось, показали йому на невеличку хатку. Ви Ясак? спитала людина з рибою. Так, я Ісак! відповіла людина з годинником у руці, виймаючи з ока лупу. Ось вам риба! Голова колгоспу прислав. Не треба мені риби! замахав руками Ісак. Немає за що мені рибу давати. Так ви ж заступник голови райвиконкому? Ніякий я не заступник. Моя справа годинники, а заступник голови райвиконкому Ясаков живе в іншому місці. Риба була вручена адресату. Приніс її обліковець колгоспу ім. Молотова Лавренюк. А передав її голова колгоспу Ляшевський. Грошей за рибу ніхто не просив і ніхто не платив. Звістка про те, як обліковець прийняв Ісака за Ясака, з базару розлетілася по всьому району. Всі сміялися. Сміялися навіть на бюро Острозького райкому партії, коли розбирали цю справу А коли в районі говорять про виловлення риби в колгоспних ставках, всі ще й тепер сміються і поглядають на Ясакова, якому рибки захотілося. Стали йому ті дзеркальні коропи поперек горла, так стали, що й до цього часу в люстро на самого себе дивитись соромно. Добра була рибка, та погана юшка... Недавно побували ми в колгоспі ім. Молотова. Захотілося нам познайомитися з людиною, яка роздає закуску цілими кошиками та ще й безкоштовно. І познайомилися. Голова колгоспу Анатолій Денисович Ляшевський виявився молодою людиною з опухлим від безпробудних випивок обличчям. Приплив він із Житомирської області, де закінчив трирічні курси голів колгоспів. Деякий час працював агрономом. А тут якраз треба було замінити голову колгоспу в с. Курганах. У Ляшевського документи були справні, і районні керівники вирішили поставити його. І поставили, а він... падати почав. Як вип’є, так і падає! Чому це у вас, Анатолію Денисовичу, характер такий нестійкий? питалися колгоспники. А тому, що в мене немає достатнього досвіду, відповідав Ляшевський. А коли набрав деякого досвіду, почав ходити з хати в хату, як той дореволюційний піп. У селі ж, як на гріх, майже щоденно то заручини, то весілля, то іменини, то хрестини, то входини, а то, дивись, хто-небудь і по облігації виграв. І почав голова ходити в гості і проханий, і непроханий. Майже кожна така процедура закінчувалася винесенням тіла Ляшевського. Односельчани здорово навчилися це робити. Беруть утрьох за руки та за ноги і тягнуть голову через усе село до жінки. Добрі люди пробували обережно натякнути голові: Пора, чоловіче добрий, за розум взятися. Не все ж пити треба й похмелитися... Та де там. Він навіть жарту не зрозумів. Тричі на зборах розбирали питання про поведінку Ляшевського і тричі він заперечував свою вину, вимагав «експертизи». Кажуть, голова не буває ні в корівниках, ні в курнику, ні в клубі. Але це неправда злі язики наговорили. Буває Ляшевський у корівнику. Одного разу завітав туди і ліг спати біля бика. Жалісливі доярки прикрили його мішком, щоб не змерз. Буває голова і в курнику: якось і там переночував курям на сміх. Заходить інколи і до клубу: на збори, коли обговорювалось питання про моральне обличчя голови, з’явився в такому вигляді, що всі жінки розбіглися. Ще й таке було: п’яний голова зчепився битися з одним хлопчиськом. А той з переляку набив голові на лобі гулю і втік. П'ять днів не виходив Ляшевський з хати, все ложку до гулі прикладав. П'яному, кажуть, і море по коліна. Перестав Ляшевський зважати і на партійну організацію, і на колгоспний актив. Завів, як той п'яний Каленик: Сам собі я голова! За рік було всього троє чи четверо загальних зборів колгоспників, і навіть правління збирається не кожного місяця. Так за методом «а я сам, а я сам» два роки працює «падаючий» голова. І…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"