Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1957 №20 Сторінка 9

Перець 1957 №20 Сторінка 9. ПРО ЧУДЕСНЕ ЧОРНИЛО. МОЛОДОГО АВТОРА Федір Якович славний чабан. Мрія діда його талан. М. М. ОМЕЛЬКО доярка колгоспу «Зоря комунізму», Сокальського району. Львівської області. Про річку, повну молока. Розказувала казка... Чи справді ж є ріка така? Звичайно, є, будь ласна: Марія Миколаївна в артілі Надоює молочні ріки цілі! Ф. Я. ОНОПЧЕНКО потомствений чабан радгоспу «Червоний чабан». Каланчацького району. Херсонської області. Дід і батько були чабани. Добре знали чабанську справу. Тільки мріять могли вони, Що чабан завоює славу, Добру славу на всю державу. Відомо, що молодим, та ще й здібним, у нас скрізь дорога. І коли Іван Підбережний видав свою повість «Золотий гай», редакції завалили його похвалами. У всіх журналах тонких, середніх і товстих, у всіх газетах щоденних, щотижневих і щодекадних мерехтіло ім’я Підбережного. «Молоді прозаїки Підбережний, Каляєв та Іващенко працюють над новими творами з студентського життя» сповіщав тонкий журнал. «Також запрошені взяти участь у конкурсі письменники Каляєв, Іващенко та Підбережний» інформувала читачів вечірня газета. «У дебатах виступили Іващенко, Підбережний, Каляєв» солідно віщало «Мистецтво». Словом, у проміннях слави Іван Підбережний почував себе як у раю. Але розмовляючи з друзями та знайомими, автор «Золотого гаю» скаржився: Як живу, питаєте? Так собі... Вчора знову не дали авансу .. Затискують! З квартирою у мене погано, одна кімната, а живемо вдвох я та дружина. У друкарській машинці стрічка заїдає, в кіосках паперу хорошого немає хіба так можна працювати... І Підбережний сумно зітхав. Навіть одержавши путівку в Будинок творчості (за рахунок літфонду). Підбережний сумував: Кримський може їхати в Сухумі на власну дачу, а я в Будинок творчості. Підбережний, мовляв, молодий, все витримає. Затискують! І от одного разу, коли Підбережний з дружиною після вечері повернувся в свою кімнату, між ними відбувся такий діалог: Чому ти нічого не пишеш? спитала дружина. Ми живемо тут вже два тижні, Аргонов встиг написати поему, а ти жодного разу не сів за машинку! Я виношую безсмертний шедевр! сказав Підбережний. Ти розумієш, що після «Золотого гаю» мені потрібно написати річ не просто хорошу, а епохальну. «Алмазну діброву», наприклад. Потрібно набиратися сили! І Підбережний ліг спати. Сон прозаїкові приснився незвичай ний: до нього в образі секретарки секції прози молоденької дівчини з волоссям кольору літературної енциклопедії явилась... фея! Фея тримала в руці пляшечку з якоюсь чорною рідиною. Ось тобі авторизоване, вітамінізоване, висококалорійне чорнило. І все, що б ти не написав цим чорнилом, буде зразковим, класичним твором. Не знайдеться людини, яка зважиться відхилити твій рукопис або осквернити його негативною рецензією! Бери й користуйся! Фея помахала Підбережному ручкою і зникла. А Іван прокинувся. Прокинувся і побачив на столі чорниль-ничку незвичайної форми. Підбережний розбудив…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"