ГУМОР І САТИРА

Перець 1957 №01 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1957 / № 01 / Сторінка № 7

Перець 1957 №01 Сторінка 7. Ярослав ГАЛАН М ндст » ммчае терпіння.. (УРИВОК З ПАМФЛЕТА «ОТЕЦЬ ТЬМИ І ПРИСНІ») Міндсенті гаряча голова, він до самих кісток сповнений фанатичної ненависті до «єретиків», а єрессю для нього є все, що вороже старій Угорщині, Угорщині неприборканих феодалів та ошалілих прелатів. Він прямий нащадок, послідовник і наступник тих, хто в XVI сторіччі видав закон про спалення живцем всіх протестантів, хто засмажив на розжареному залізному кріслі ватажка селянських повстанців Юрія Дожу, а товаришів його нагодував м’ясом закатованого, хто з страхітливою жорстокістю розправлявся з вільними гайдуками Сте-фана Бочкая, хто во славу Габсбургів і папи залив Угорщину кров’ю повстанців Ракоці і Текеля. Зараз в розпорядженні кардинала немає трибуналу св. інквізиції, немає навіть жандармерії Хорті, ні есесівців Салаші, але в його руках є ще інші засоби, є церква, є амвони, послання, відозви, є біблія, метафорами якої він спритно користується в боротьбі з народним урядом, є підвідомчий клір, є, нарешті, Ватікан, який поквапливо поширює по радіо антидержавні заклики Міндсенті. Після проведення аграрної реформи і націоналізації важкої промисловості, примас Угорщини звертається до віруючих з розпачливим посланням: «Ми бачимо розіп’ятим на хресті все, чим ми володіємо!» Намагаючись викликати недовір’я мас до політики уряду, йожеф Міндсенті грізно вигукує: «За святим письмом, проклятий той, хто вірить у людей?» В черговому посланні несамовитий кардинал наказує після кожної вечірньої молитви дзвонити в дзвони за «спасіння» спійманих на гарячому діячів реакційного підпілля і агентів іноземних розвідок, а католиків закликає молитися в цей час за вищеназваних «угорців, що знемагають у тюрмах...» Після націоналізації католицьких шкіл примас остаточно виходить з себе: від імені угорського єпіскопату він надсилає патетичне звернення до всіх епіскопів світу, в якому чується заклик до хрестового походу проти народно-демократичної Угорщини. Примас, що з нетерпінням чекає інтервентів, заявляє: «Якщо Угорщина стане комуністичною країною, то можна прямо сказати, що свободу майже цілої Європи буде скомпрометовано...» Його святість, розуміється, в захопленні від свого кардинала. З-під папської руки виходять усе нові і нові листи, адресовані до угорського поборника католицизму, але призначені для угорського народу. Вони передаються тут же по ватіканському радіо, а Міндсенті розсилає їх текст всім парафіям для запитання з амвонів. В грудні 1945 року, коли вже остаточно назріло питання про проголошення Угорщини республікою, кардинал звертається до уряду з листом, написаним в ультимативному тоні: «До мого відома дійшло, що Національні Збори в найближчому майбутньому мають намір поставити на порядок денний конституційні реформи, серед них закон про проголошення республіки. Якщо це відповідає дійсності, то, користуючись державним правом угорських кардиналів, яке існувало протягом 900 років, я заявляю протест». Таким владним тоном розмовляли колись абсолютні монархи з с в о ї-м и міністрами. В 1945 році католицький кардинал йожеф Міндсенті намагався розмовляти так само з народним урядом. Що це зазнайство? Манія величі? Ні те, ні друге. Кардинал Міндсенті, примас Угорщини, ар-хієпіскоп Естергомський і прочая, і прочая говорив тут не тільки від свого власного імені, від імені «скривдженого» реформою власника 825 тисяч хольдів землі. Його устами говорила вчорашня Угорщина, Угорщина пихатих, буйних феодалів, звиклих на кістках і крові угорського та інших народів будувати свою сумнівну славу і своє безсумнівне багатство. У червні 1947 року Міндсенті заявляє про своє бажання виїхати в Канаду, де має відбутись урочисте свято в честь діви Марії. Кардинал виїжджає за океан, однак його арх;католицьке серце б’ється не так для діви Марії, як для вдови екс-імператора Австрії і екс-короля Угорщини 3іти. Він злигується з колишнім духівником Карла Габсбурга, нью-Тюркським священиком Пало Жам-бокі, і той влаштовує йому зустріч з честолюбною Зітою. Довга розмова закінчилася обопільним благословенням. Кілька днів по тому, в одному з монастирів біля Чікаго, Міндсенті зустрічається з її сином Огто. Габсбург запевняє кардинала, що…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"