Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1958 №09 Сторінка 9

Перець 1958 №09 Сторінка 9. Мал. ГЕРАСИМЧУКА. БЕЗ СЛІВ ТРУДЯГА От ми, так я! Перо скрипіло. Чого ми тільки не створили! Та що там ми все я роблю: Працюю вдень, вночі не сплю... Письменник що! За нього я скажу: Він тільки думає, а я пишу! Оте Перо, що так галасувало. Мені співавтора одного нагадало. Микола БЕРЕЖНИЙ. ПОВЕРНІТЬ ЇМ МОВУ! Що таке комплектність? Один тямущий товариш роз’яснив. Комплектність, сказав він, це штука дуже хороша. А от некомплектність... І він розповів сумну Історію про те, як через некомплектність керівники Одеського заводу сільськогосподарських машин потрапили в біду: у них відняло мову. А сталося це ось як. Ще навесні 1957 року на завод надійшов лист від механізаторів Н.-Воронцівськоі МТС на Херсонщині. Вони писали: «Ми одержали з заводу два тракторні плуги і дуже вдячні за них. Але ще більше будемо вам вдячні, коли ви вишлете до плугів ще й кронштейни заднього механізму, бо в ящиках їх не було». Прочитали керівники заводу того листа й відразу ж одписали механізаторам: «Деталі, яких ви не знайшли в ящиках, ми вам дошлемо тоді, коли ви перекажете заводові їх вартість 126 карбованців». Хоч механізатори й не дуже розуміли, чому це вони повинні розплачуватися за чиюсь недбайливість, але гроші переказали. І от тоді, мабуть, і сталося нещастя. Щойно завод одержав гроші, як у його керівників відняло мову. І не тільки мову, а й пам'ять. Вони забули про плуги і про механізаторів. Надворі вже знову весна 1958 року. Уже Ново-Воронцівська МТС реорганізовується, уже продає колгоспам свої машини. Всі машини за винятком двох злощасних плугів. Не беруть їх колгоспи. Та й кому вони потрібні без кронштейнів! Керівникам заводу сільськогосподарських машин про ті кронштейни вже всі вуха продзижчали, їх уже закидали листами й телеграмами, а вони мовчать, не відповідають. Пожалійте людей, товариші з Одеського раднаргоспу, врятуйте їх, поверніть їм мову!.. БАХЧИСАРАЙСЬКІ НОЧІ Тиха-тиха ніч. Ясно сяють кримські зорі над оспіваним поетами Бахчисараєм. Все спить... І раптом Ба бах! Тор-рох! Скаву-скаву... І знову Торр-рох! Гуттю-га!.. Люди схоплюються з ліжок, діти жахаються, плачуть... Що ж це робиться у Бахчисараї? А нічого особливого. Просто використовуються кошти. На боротьбу з бездомними собаками там відпущено кілька тисяч карбованців, треба ж їх «освоїти». Отож серед ночі, коли все навколо затихає, виходять на вулиці міста мисливці-молодці і починають гроші заробляти. Це, звичайно, легше, ніж…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"