Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1958 №09 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1958 / № 09 / Сторінка № 3
Перець 1958 №09 Сторінка 3. Дмитро БІЛОУС На початку цього року ватіканський радіоцентр, що міститься недалеко від Рима, організував антирадянські передачі українською мовою. У Ватікані святійші сили Радіопсарню благословили. Із будки їхня завзята шавка І на Вкраїну постійно гавка. (В «новій програмі», на «новій хвилі», Та все у тім же брехливім стилі). Ну й кляте кодло це чорнороте! У нього, бачте, про нас турботи; Про нас доконче їм треба дбати, Життя радянське коментувати. Ще е нахабство й питання ставить: Що вас пекуче, мовляв, цікавить? А коментують в своєму дусі. Як і належить брудній плетусі. І вже за кусень собаки певні, У Римі в папській вони харчевні: Якщо до хрипу на нас погавка, То від святійших летить добавка. Хвостом повертить, ураз метнеться На нас аж виє, із шкури пнеться. Якщо вдавилась і тихше гавка Позбавлять кусня: Ах ти ж плюгавка!.. Такі-то в Римі діла святенні. А звідси й брехні несосвітенні!.. Хай зарубають собі на носі: Без піклувань їх жили ми досі І будем жити. Хай знають навіть, Що б ми хотіли, що нас цікавить. ОГкЬаи Г.. Живе в містечку Ємільчине, Житомирської області, громадянин Маслій, а в селі Самчи-ках, Старо-Костянтинівського району, Хмельницької області, живе громадянин Калашни-ков. Живуть і живуть. І хай собі живуть. Де кому подобається, той там і живе. Все це ще не тема для фейлетона. А тепер давайте на хвилинку уявимо собі, що доля занесла громадянина Калашникова з села Самчики у містечко Ємільчине. І це ще не тема. Поїхав собі чоловік і поїхав. Мало чого? Може, в командировку, може, в особистих справах. Зголоднівши, громадянин Калашников вирішив заморити черв’ячка і попрямував до чайної. Переступив громадянин Калашников поріг «чайної» і відчув легке розчарування: усі столики зайняті, офіціантки з ніг збиваються. Тут швиденько черв’ячка не замориш, швидше він сам тебе заморить. Глянув громадянин Калашников праворуч, глянув ліворуч і зрадів. Виявляється, чайна має ще один зал! Стоять у тому залі столики, вкриті білими скатерками, стільці стоять і нікогісінько немає. Мерщій сів за столика громадянин Калашников і поспішив замовити все, що в таких випадках замовляє зголодніла людина. Покінчивши з борщем, Калашников взявся до котлет... От тут і починається фейлетон. Доїсти спокійно котлети Калашникову вже не пощастило, бо в цю мить до малого залу зайшов громадянин Маслій. Та не просто собі звичайний відвідувач Маслій, а Маслій за- самотності. ці рядки Борис Олексійович Ка-засміється: вигадали! Ніколи я в Ємільчино- ступник голови виконкому райради. Діалог між Маслієм і Калашниковим відбувся в такому страшному темпі, що подати його стенограму неможливо. Ми обмежимось основним мотивом: «Хто дозволив якомусь невідомому громадянинові переступити поріг святої святих, де періодично зволять обідати самі товариш Маслій?!!» Блискавично було вчинено рознос всім від гардеробниці до завідуючого чайної включно.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"