Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1958 №03 Сторінка 3

Журнал Перець 1958 №03 Сторінка 3. ШУКАЮЧИ ЗАТИШКУ... Мал. БЕ-ША ПРО БАРАНКУ І ДІРКУ ВІД БУБЛИКА Б ДРАНКОЮ шофери звуть рульове колесо автомашини. Бублик це кондитерський виріб, що своїм виглядом нагадує цифру нуль. А дірка від бублика це те, чого не їдять, але без чого не обходиться жоден бублик. Озброївшись цими знаннями, приступимо до 'діла. АВТОЛ ЕДАРІ У Києві десять тисяч вантажних автомашин. Отже десять тисяч баранок. І крутять їх шофери. Біжать машини київськими магістралями, поспішають. І чого тільки не возять на цих машинах! Частенько перевозять навіть такий секретний вантаж, що його зовсім не видно. І зветься той вантаж порожняком. На шиноремонтному заводі, де директором т. Каменір, вантажна автомашина «Пікап» за вісім місяців наїздила без вантажу 15 тисяч кілометрів, або, якщо перевести це на сухі проценти, 8О о загального пробігу. Це не машина, а справжнісінький автоледао! Вона не працює, а тільки марно асфальт тре. Недаремно шофери кажуть: Кручу баранку, а перевожу тільки дірки від бубликів! Отаке-то буває! З ПУСТОГО В ПОРОЖНЄ Звичайно, винні тут не машини, а люди. Заглянемо, наприклад, до Київського раднаргоспу. Він має своє автогосподарство. Воно, коли хочете, по-своєму показове. Зустрічаються в дорозі його машини, підморгують одна одній фарами і перемовляються сигналами: Ти звідки? З Куренівки на Сталінку! А я з Сталінки на Куренів-ку. Що везеш? Свіже повітря А ти? І я теж. Багато кілометражу, та нема тоннажу. Холостий, значить? Голий, як бубон! М-да... Ситуація! А ситуація тут така. Автобаза управління легкої промисловості Київського раднаргоспу міститься на Куренівці, а обслуговує частину підприємств, що розташовані в районі Сталінки кілометрів за 15 20 від гаража. Автобаза управління харчової промисловості Київського раднаргоспу міститься на Сталінці, а обслуговує частину підприємств, що розташовані на Куренівці, під боком у першої автобази. Отак і гасають без толку сотні вантажних автомашин. Витрачають час на зустрічні перевозки однакових вантажів. А все через те, що обслуговують вони підприємства не за територіальною, а за виробничою ознакою. Одна автобаза тільки підприємства харчових товарів, а друга тільки промислових. І перш, ніж перевезти машину звичайних бубликів, доводиться тягати через всеньке місто повну машину дірок від бубликів. В е д м і д ь. Еге, та тут уже хтось спить... АВТОХУТОРЯНИ Кожне, навіть наймікроскопічні-ше відомство в Києві, обов’язково хоче мати свою вантажну автомашину, так, ніби відомство без вантажної машини все одно, що весілля без музики! Давно забуто постанову, що заборонила створювати відомчі гаражі з числом автомашин менше п’ятнадцяти. І розвелося в Києві 1101 самостійне господарство. Є, наприклад, у Києві 469 авто-господарств, що мають на озброєнні по одній вантажній автомашині! 450 господарств, у яких від двох до десяти автомашин. Та які ж це господарства? скажете ви. Це ж автохутори! Так. І настрій у їхніх господарів типовий хуторянський: «моя хата скраю я нічого не знаю!» їх не тривожить, що ці господарства завдають збитків, що вони самі не можуть проводити ремонту, що з них стільки користі, як з чорта смальцю. Аби своє! В автогосподарстві заводу «Ки-ївполіграфмаш», де директором т. Орловський, шість вантажних автомашин. Вартість перево-зок тут втричі…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"