Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1958 №05 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1958 / № 05 / Сторінка № 5
Перець 1958 №05 Сторінка 5. (ОГЛЯД ЛИСТІВ) Остап Очко український поет. Проживає він в Нью-Йорку, часто виступає на сторінках прогресивної американської газети «Українські вісті». Друкуємо кілька сатиричних віршів Остапа Очка. Є люди таких професій, без яких не обійтися від пелюшок і до, як кажуть, «гробової дошки». Небагато таких професій, але продавці магазинів, безперечно, до них належать. Магазини бувають різні і продавці бувають різні. Один, наприклад, продає телевізори й піаніно, а інший «подушечки» і мармелад. Але покупці ділять продавців не за цими ознаками. Ділять вони їх на культурних і навпаки. Якось зайшли ми в продовольчий магазин № 15 відділу робітничого постачання на станції Фастів. Торгує там симпатична така молодичка. Зважте, будь ласка, півкіло цукерок, просимо. Будь ласка! О, чуєте? «Будь ласка» це вже культурна торгівля. Взялася молодичка важити Встромила руку в ящик з цукерками (а вони без обгорток) і на вагу. А тая рука оце тільки-но в бочці з оселедцями побувала. Брудна, словом, рука. І не зовсім воно приємно, коли цукерки оселедцями попахують. Почали ми в молодички «книгу скарг» вимагати, але вона нас вилаяла, книги не дала і прізвища свого не назвала Зрозуміла, що не для подяки ми ту книгу вимагаємо. Іде Паньно із весілля Щось його спиняє; Вилив «трішки», тож не даром «Качки заганяє». Наблизився він до дому, Ось він біля хаги; Вийняв ключик із кишені Двері відмикати. Прицілився раз і другий Де ж та вража дірка? Тільки гепнув головою Двічі до одвірка! Громадянка Шумило з села Єлисаветград-ки, що на Кіровоградщині, почула про нашу пригоду і тільки головою похитала: Еге, товариші шановні, так вам ще повезло. Вам хоч «будь ласка» сказали. Не знаєте ви завідуючого нашим раймагом, Боїв-ця Петра Матвійовича! І розповіла нам сумну історію. Якось зайшла вона в раймаг і купила ковдру. Подав їй продавець ковдру через прилавок, аж де не візьмись Боївець. Р раз, налетів кібцем, висмикнув з рук ковдру і через голови передав своєму знайомому. Культурно обслужив знайомого Правда, гроші громадянці Шумило повернули, за що вона й повинна дякувати дбайливому Петру Матвійовичу Боївцю. « * Нахилився, знов шукає Дірки не знаходить, Аж тут якось у ту хвилю І сусід надходить. Поздоровкався й питає, Як там по весіллю, Потім каже: «Дайте ключик. Може, я поцілю...» Та Панько не піддасться. Далі сам ціляє; Дякуючи за прислугу, Ось як промовляє: «Ні, спасибі, сам поцілю Справа розмоталась: Ви лиш хату потримайте. Щоб так не хиталась!» Проте не всі торговельні працівники мають безпосередні стосунки з покупцями. Є й такі, що не люблять конфліктів. Взяти хоча б Михайла Миколайовича Руднєва, того, що працює головою споживчого товариства у селі Чкалове, Нікопольського району на Дніпропетровщині. Золотий чоловік Михайло Миколайович!…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"