Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1958 №04 Сторінка 4

Журнал Перець 1958 №04 Сторінка 4. ЩО РОБИТИ З кнзлнклми? У колгоспі «Зоря комунізму», Ладижинського району. Черкаської області, збудували корівник. Збудувати збудували, а от укрити дах нічим. Аж ось почули, що Уманська міжрайбаза облспоживспілки одержала нестандартне покрівельне залізо. Керівники колгоспу швиденько до кооператорів: Продайте, будь ласка! Самі знаєте, будівля без даху те саме, що віз без коліс. Охоче продамо, відповів директор бази т. Сухомейлов. Беріть тисячу кілограмів заліза і три тисячі чавунних казанків. Як не крутилися, як не вертілися покупці, а мусили додати до тонни заліза 2886 казанків, або, як їх тут називають, «котликів». Закінчився в колгоспі господарський рік. А що ж робити з казанками? запитують нас. Невже на трудодні їх розподіляти? Ні. Краще наваріть у тих казанках каші і добре почастуйте нею уманських кооператорів. Тільки солі не шкодуйте. Соліть кашу добре! Щоб вони пам’ятали, як з примусовим асортиментом торгували. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА Ви бачите отих дівчат, що на клуОній сцені в хорі співають? То доярки з колгоспу імені Кірова, Зіньків-ського району. Хто з них найкраща? Я й приглядався, і придивлявся, і ніяк не вгадав. Та чорнявенька, а та білявенька, і всі гарненькі. Добре в колгоспі імені Кірова співають, добре і господарюють. По м'ясу зобов’язання перевиконали. По молоку перевиконали. По крашанках теж діло вгору пішло, зуміли і крашаночки підняти вище плану на шістдесят два проценти... Зуміли, значить, в колгоспі дбайливим доглядом і на курку-несучку вплинути. На фермах чистота, порядок, охайність і теплота. Одно «поганувато»: голова колгоспу Марко Михайлович Шевченко мало в кабінеті сидить. Непосидячий Марко Михайлович. То на фермі, то в полі, то в клуб забіжить чи тепло. Бо частенько в колгоспному клубі художня самодіяльність концерти дає, так ото Марко Михайлович турбується, щоб глядачі не хукали в руки. Без рукавиць концерт щоб слухали. Не те у сусідів, у сусідньому колгоспі імені 40-річчя Жовтня, де головує Кобилянко Сергій Олександрович. Чи ти ба, як його на дріжджах рознесло! ой, клопоти, клопоти... У механізаторів Городо-цької МТС, що на Львівщині, цієї осені мало відбутися новосілля. Дали їм у Городку нову садибу там, де раніш агрошкола була. Першою на нове місце переїхала адміністрація МТС. Директор МТС т. Стратила-тов оглянув господарство. Хороші будиночки, а садок мрія. Деревця молоді, а вже кремезненькі, кругом живопліт кучерявиться. Оселився директор у новій квартирі і негайно ж розгорнув бурхливу господарську діяльність. Покликав майстрів, повів їх у садок і сказав: будувати тут! Виводять щось будівельники, а робітники МТС гадають: що воно буде? Фонтан? Де ти бачив чотирикутний фонтан? Альтанка для відпочинку механізаторів? Та хто ж альтанку з цегли мурує? А воно росло у садочку, наступаючи на яблуні. Побачила це муроване одоробло районна санінспек-ція, та до директора. Що воно таке буде, що вулицю спотворює і садок нищить? Хлів! одрубав Стра-тилатов. Обурилася санінспекція, наклала на Стратилатова штраф, заборонила йому сарай у саду ставити. Насварилися на директора пальцем і в райвиконкомі. А Стратилатов узяв сокиру і пішов у садок до своєї споруди. Небагато трудився, та багато утяв. Постинав яблуні і пеньків не залишив. Там, де колись росли вони, стоїть тепер майже закінчений капітальний сарай. Ремигає там корова і свині порохкують. А переселення МТС ще не відбулося. За клопотами по власному господарству забув директор МТС Стратилатов про майстерні та механізми. Світу білого не бачить за своїм сараєм. На фермах собача холодина. Згори дме, збоку піддуває, крізь вікна продуває, бо діро-махи шибок немає. Нещодавно т. Кобилянко скликав доярок у кімнаті відпочинку. А в цій кімнаті морозяка зуб на зуб не попадає. Звичайно, голова колгоспу т. Кобилянко, знаючи про це, завбачливо вліз у кожуха, у теплі валянки, та й…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"