Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1958 №06 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1958 / № 06 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1958 №06 Сторінка 3. ЧОМУ ЙОМУ НЕ СПИТЬСЯ? Цілий вечір ходить Федір Під вікном у Ганни. «Ой, не спиться й не лежиться».. Виспівує гарно. Дума Ганна: «Може, й справді Хлопець закохався»... А йому ж тому не спиться, Що вдень відіспався. П. БОНДАРЧУК. с. Талалаївка. Ситковецького району. Вінницької області. фЖ ж ? «ГОРДІСТЬ. ЗАВКЛУБУ Через стелю видно в клубі Зорі й місяць в пізній час, А завклуб копилить губу: Планетарій є у нас!.. С. ГРИЦЕНКО. м. Вінниця. ВУЛКАНІЧНА ІНІЦІАТИВА Ініціативні люди працюють у виконкомі Смі-лянської міської Ради на Черкащині. Багато нового, цікавого вносять вони у благоустрій міста. Вигляд вулиці, вирішили вони, мусить відповідати її назві. Чим, наприклад, славиться Одеса? Насамперед, морем. Є у Смілі вулиця Одеська. Моря тут, звичайно, не влаштуєш, але зробити річ ку при великому бажанні можна. І справді: у негоду по Одеській вулиці ні пройти, ні проїхати. Розбурхана водна стихія нагадує морський шторм. Даремно місцеві жителі скаржаться, що на Одеській вулиці ось уже четвертий рік ніяк не можуть закінчити ремонту бруківки. Воно хоч і незручно трохи, зате ж краса яка!.. Шкода, що у Смілі нема Везувійської вулиці. А то, дивись, місцеві ініціатори організували б на ній справжнє виверження вулкана. Громадяни! Товариші! Будьте свідками! Підсудна справа: Антоніну Семенівну Харкову, жительку Білої Церкви, привселюдно образили. Де? На базарі. За яких обставин? Саме тоді, коли вона чесно-благородно розраховувалася за куплений товар. Купила два пудики цукру, стала за нього гроші платити, а якийсь п’яний тип підійшов, глянув на цукор, потім на Антоніну Семенівну і висловився. Ех ти, сказав він, Цирцея! Тю! вигукнула Антоні-на Семенівна. Яка Цирцея?! Чаклунка, що обертала людей на свиней... Відьма, одним словом!.. Так я відьма?! аж позеленіла Антоніна Семенівна. Люди добрі, чуєте? Добрі люди чули, але чомусь не дуже співчували ображеній жінці. А чоловік, що образив її, чіплявся та чіплявся. Навіщо, допитувався він, ти стільки цукру набрала? Га? А яке тобі діло?! Треба от і купила. Ні, ти правду скажи: для чого купила? Не скажеш. А я скажу: самогон гнати, щоб людей споювати, на свиней їх перетворювати. Вигідне діло: кілограм цукру літр самогону! Хто п’є, а тобі бог дає. Ех ти, паразитка нещасна! Чули?! То відьмою обзивав, а тепер паразитною. Відповідати будеш за образу! Але громадянина, який, видно, добре хильнув перед цим, нелегко було залякати. І відповім, спокійно сказав він. Хоч і зараз. Тільки ж і ти, Цирцея, дай людям відповідь, на які доходи ти…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"