Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1958 №17 Сторінка 3

Журнал Перець 1958 №17 Сторінка 3. Голова сільради. От якби школа працювала влітку, а канікули були взимку, ні тобі печі ремонтувати, ні дрова завозити не треба було б... ХВАЛИЛАСЯ МУХА ЗЛЛДРЕСУВАЛИСЯ.. (БАЙКА) Бджола і Муха, стрівшися в садку, Вели розмову про Коня таку: Говорять, він тварина працьовита, Так що його не гріх і похвалити, Спокійний, лагідний, не те, що ти, Працює добре він, людину слуха... Подумаєш, сказала Муха, А хай по стелі спробує пройти... Петро ЦІЛИК. НЕВРАЗЛИВИЙ Якось улітку з станції Комендантська, Донецької залізниці, вирушили в подорож два вагони з вугіллям. Довго мандрували ці вагони з станції на станцію, аж поки, нарешті, потрапили туди, де їх чекали. А пояснюється все дуже просто. Трапилась помилка. Заадресували вагони на станцію Тетерів. «Те» то воно «те», та не те... Бо чекали вагонів не в Тетереві, а в Тетієві. Хто ж повинен відповідати за помилку? Плутаники з станції Комендант ська мають з цього приводу тверду думку. Вони виклали її в такій телеграмі: «Вагони № 1661183 і № 1994127, згідно заяви відправника, помилково заадресовані Тетерів, треба направити Тетіїв, Південно-Західної залізниці. Одержувач Те-тіївська райспоживспілка. Штраф за простій вагонів і переадресовку стягніть з одержувача. Г о р о б е ц ь». Дивна логіка! Помилився відправник, а штраф мусить платити одержувач. Скільки ж можна плутати адреси? Переказують, що давним-давно жив у Греції знаменитий герой Ахіллес. Знаменитим його зробила його мама богиня Фетіда. Вона скупала Ахіллеса у підземній річці Стіксі і він став невразливим. Не боявся Ахіллес ні мечів, ні стріл, ані списів. Та Ахіллесова мама, хоч і була богинею, припустилася прикрої помилки. Купаючи синка у річці, мама тримала його за п’яту, і п’ята залишилася вразливою. Це й було причиною того, що невдовзі Ахіллес переселився до своєї мами. З цього видно, що люди здавна мріяли про абсолютну невразливість, але добитися її так і не змогли. А от директор Чорнобильського (на Київщині) плодорозсадницького радгоспу Володимир Христо-форович Чефранов зміг. Він зумів застрахувати себе не лише від якихось там стріл чи списів, а й від усіх неприємностей взагалі. Це дало йому змогу продати «наліво* 75 кг. радгоспівського меду й поділитися виручкою з бухгалтером Головачовим. У такий же…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"